Подорож у cвіт cереднього вуха: від слухових кісточок до боротьби з отитом

Середнє вухо - це порожнина за барабанною перетинкою, яка містить слухові кісточки, що передають звукові коливання на внутрішнє вуха. Під час застуди виникає інфекція середнього вуха під назвою отит.

Причиною цього стає  є вірусна, вірусно-бактеріальна або бактеріальна інфекція. Найчастіше отит або средний отит виникає і натомість гострої респіраторної інфекції (гострого вірусного риносинусита). Це одна з найпоширеніших хвороб дитячого віку. Згідно зі статистикою, близько 75% дітей переносять дане захворювання в дошкільному віці, а більшість із них у перші два роки свого життя.

Головна скарга пацієнтів з отитом  – це сильний одно- або двосторонній вушний біль, який посилюється в положенні лежачи та приносить людині суттєвий дискомфорт. Крім цього, можуть спостерігатися такі симптоми:

• порушення слуху;
• підвищення температури;
• витікання рідини з вуха;
• головний біль.

У маленьких дітей, які ще не почали говорити або не можуть чітко сформулювати свої скарги, припустити гострий отит можна на підставі таких ознак:

• посмикування вуха рукою;
• підвищення температури;
• проблеми із сном
• плач;
• дратівливість;
• порушення реакції на звуки;
• зниження апетиту.

Часта ознака інфекційного отиту у малюків – дратівливість та безсоння після перенесеної застуди.

Механізм розвитку гострого середнього отиту

Часто ВЗГ виникає на тлі застуди, грипу або алергії. При цих захворюваннях порушується відтік рідини слуховою (євстахієвою) трубою, яка з'єднує середнє вухо з носоглоткою. При набряку цих труб рідина застоюється і стає сприятливим середовищем для розмноження бактерій та інфекції2.

У маленьких дітей євстахіва трубка розташована горизонтальніше і через це гірше справляється з відведенням рідини і її просвіт легше перекрити. Пік захворюваності припадає на вік від 6 до 18 місяців.

Фактори ризику гострого отиту

Найбільше до розвитку ВЗГ схильні діти від 6 місяців до 2 років через особливості анатомії і ще тільки імунної системи, що формується1. Крім віку існують інші чинники ризику:

• відвідування дошкільного закладу;
• тісні контакти у колективі сприяють поширенню респіраторних інфекцій;
• вигодовування  дитини з пляшечки;
• штучне вигодовування у лежачому положенні, пов'язане з більш частими вушними інфекціями;
• сезонні вірусні інфекції.

Найчастіше інфекційний отит розвивається взимку та восени. Люди з сезонною алергією схильні до запалення середнього вуха в період цвітіння рослин.

Якість повітря

Паління та якість повітря можуть підвищити ризик розвитку отиту. Для діагностики лікарю необхідно зібрати анамнез пацієнта і провести огляд. Для цього зазвичай використовують отоскоп – інструмент, завдяки якому можна оглянути зовнішній слуховий хід та барабанну перетинку. За наявності сумнівів або підозри на розвиток ускладнень лікар може призначити додаткові діагностичні процедури.

Лікування ВЗГ спрямоване на боротьбу з причиною інфекції та знеболення. Так як головними збудниками виступають саме бактерії (пневмокок, мораксела або гемофільна паличка, лікарі часто призначають антибіотики.

Антибіотики

Незважаючи на переважно бактеріальну природу ВЗГ, у деяких випадках вона може пройти самостійно та без застосування протимікробних препаратів.

Лікар може відкласти прийом антибіотиків у дитини:

• віком від 6 до 23 місяців з ліво- або правостороннім середнім отитом (незначний біль тільки в одному вусі) менше 48 годин та температурою тіла нижче 39 °C;
• старше 2 років з одно- або двостороннім гострим середнім отитом з незначним вушним болем менше 48 годин та температурою тіла до 39 °C.

Доктор також може запропонувати препарати, що зменшують біль у вухах.

Це можуть бути:

• протизапальні засоби, наприклад, парацетамол або ібупрофен. Аспірин небажано давати дітям та підліткам із грипоподними симптомами через ризик розвитку серйозної побічної реакції – синдрому Рея.
• знеболювальні вушні краплі з анестетиком можуть допомогти швидко зменшити біль при отіті, коли барабанна перетинка не пошкоджена.

Біль у вухах знижує якість життя пацієнтів з отитом. Антибактеріальні та протизапальні препарати не діють швидко. Для термінового зняття симптомів можна використати Отіпакс – це французькі вушні краплі, які завдяки комбінації з місцевого анестетика та протизапального засобу вже через 5 хвилин після застосування знижують біль, а через 15-30 хвилин – практично повністю знеболюють. Препарат можна використовувати починаючи з 1 місяця.