Чому всім нам властива упередженість і як з нею боротися?

Словник визначає слово «упереджений» як «який склався заздалегідь, до ознайомлення з будь-ким або чимось, без урахування фактів». А значить, упередженість можна назвати установкою, заснованою виключно на нашому особистому сприйнятті дійсності, що нас оточує. Таке мислення часто призводить до неправильних висновків і неправильних рішень. І зазвичай ми критикуємо інших людей за упередженість.

Правда в тому, що ми всі упереджені.

Звідки береться упередженість?

Вона формується під впливом когнітивних спотворень. Це систематичні помилки мислення, які ми припускаємося, коли судимо про події, явища, факти або інші люди на підставі власних переконань і досвіду, а вони можуть бути як істинними, так і хибними.

Кожна упередженість індивідуальна. Однак у тому, як вона проявляється, є спільні риси та закономірності. Це дуже добре описав психолог Даніель Канеман у книзі «Думай повільно… Вирішуй швидко». У ній автор говорить про те, що наше мислення ділиться на два види: швидке, або «Система 1», та повільне, або «Система 2». Швидке мислення відповідає за інтуїтивні, несвідомі судження. Повільне ж, навпаки, є більш логічним і усвідомленим процесом. При цьому жодна з систем не є кращою за іншу. Вони просто різні. Хоча, як показують дослідження Канемана, обидві однаково схильні до когнітивних спотворень, які ми вважаємо за краще ігнорувати.

Упередженість впливає всі наші думки, отже, і процес прийняття рішень. Коли ми робимо вибір, у мозку відбувається невеликий шторм із синаптичної активності. Він активує префронтальну кору і посилає імпульси в гіпокамп, задню тім'яну кору та стріатум. Ще до того, як ми усвідомимо, що процес мислення запущений, вся ця дивовижна мережа вже починає працювати. Відростки нейронів з разючою інтенсивністю реагують на стимули та подають сигнали іншим нейронам через аксони.

Але наш мозг має одну слабкість: він дуже любить швидкість. Саме тому нейрони всіляко намагаються зрізати шлях. Така особливість допомагає нам приймати рішення набагато швидше. Хоча це далеко не завжди хороша тактика, оскільки вона тісно пов'язана із когнітивними спотвореннями.

Візьмемо просту фразу, яку легко уявити як пораду будь-якого мотиваційного оратора: «Треба любити те, що робиш. Це наше право». Давайте подивимося на неї з погляду логіки. Це твердження ненаукове: воно не сформульоване як логічна передумова, і його не можна підтвердити чи спростувати науковими методами. Юридично воно теж не працює: у жодному законі не згадується право любити чи не любити свою роботу.

Насправді, це риторичний прийом, націлений на те, щоб викликати емоційну реакцію. І він справляється зі своїм завданням. Питання в іншому: чому ми так відчайдушно хочемо, щоб ця фраза була правдивою, навіть незважаючи на те, що вона не є фактом?

Які когнітивні спотворення призводять до упередженості?

• Якщо спробуємо розібратися, як формується наше упереджене ставлення, з прикладу тієї ж фрази, зможемо виділити відразу кілька когнітивних спотворень:
• Галоефект. При цьому спотворенні наше ставлення до деяких особливостей предмета диктується нашим загальним враженням про нього. Якщо твердження вимовляє хтось, хто нам подобається і кого ми поважаємо, нам легко повірити його словам. Просто тому, що ми віримо самій людині.
• Ефект якоря. Через цю помилку ми надто покладаємося на першу отриману інформацію. Це спотворення працює так само, як галоефект: фразу вимовляє людина, з чиєю думкою ми одного разу вже погодилися, і тепер автоматично починаємо їй вірити.
• Внутрішньогрупове спотворення. Спікер, який висунув певну тезу, може належати до групи людей, яких ми вважаємо своїми, наприклад, до спільноти успішних підприємців. Така пастка призводить до групового мислення, коли готові підтримувати те, що підтримують інші.
• Ефект приєднання до більшості. Якщо ніхто в аудиторії не заперечує думку оратора, то вона правдива. Ми часто боїмося вказувати на неточності у твердженнях, з якими згідно з більшість, оскільки переживаємо, що скажемо щось дурне і будемо безглуздо.
• Відхилення у бік оптимізму. Фраза звучить обнадійливо, тому ми схильні до неї вірити.
  Упередженість підтвердження. Нам щиро хочеться, щоб сказане було правдою. Нам хочеться любити свою роботу та виконувати її щодня із задоволенням.
• Спотворення, пов'язане з вірою. Ми віримо, що любити свою роботу цілком реально, а отже, готові погодитись із фразою, яка містить такий сенс.
• Віра у справедливий світ. Ми підсвідомо сподіваємося на те, що все довкола справедливо і люди в залежності від своїх вчинків завжди отримують те, що заслуговують. У тому числі й право працювати на улюбленій роботі.
• Ефект фреймінгу. Те, як формі подається інформація, впливає те, як ми її сприймаємо. Логічна неточність фрази ховається за думками, які нам подобаються, тому ми погоджуємося зі сказаним.
• Ефект Даннінга - Крюгера. Ми загалом схильні необ'єктивно оцінювати свої здібності. Чим більше ми слухаємо шановного спікера, тим більше розуміємо, що багато ще не знаємо, і тим більше довіряємо його словам.
• Відхилення у бік песимізму. Коли ми думаємо про те, як мало знаємо, то починаємо ще сильніше сумніватися в собі і страждаємо від синдрому самозванця, а значить, нам легше повірити словам іншої, «розумнішої» людини.
• Звісно, ​​це далеко не повний перелік. Щоразу, коли ми про щось думаємо, на нас впливає запаморочлива кількість когнітивних спотворень, які формують нашу упередженість.

Як боротися з упередженістю?

Вона постійно впливає на кожного з нас, і найскладніше - зупинитися в той момент, коли ми потрапляємо в чергову пастку мислення. Тому, щоб мислити ясно і приймати ефективніші рішення, потрібно тренувати свідомість. Ми не можемо контролювати когнітивні спотворення та повністю уникнути упередженості, але можемо аналізувати свій розумовий процес.

Наступного разу, коли ви погоджуватиметеся чи не погоджуватиметеся з якоюсь думкою, подумайте: можливо, ви перебуваєте під впливом одного чи кількох когнітивних спотворень.

Потренуйтеся аналізувати свої реакції та думки, гортаючи стрічку у соціальних мережах. Ставте собі питання:

• Як на мене впливає те, що я бачу чи читаю?
• Наскільки упереджено я до цього ставлюся?
• Чим може бути викликана моя упередженість?
• Які помилки я можу помітити у своєму мисленні зараз?

Звичайно, робота з когнітивними спотвореннями – складний, трудомісткий процес. Однак він закладає міцну основу для того, щоб мислити об'єктивніше і приймати більш виважені об'єктивні рішення.

Лайфхакер має книгу про те, як нас обманює власний мозок. У ній, спираючись на науку, ми розбираємо різні когнітивні спотворення і допомагаємо позбутися помилок, через які багато людей помиляються в собі, нерозумно витрачають гроші і страждають у відносинах.

Також Вам може бути цікаво, чому людям подобаються "пога хлопці".