Ядерний обмін. НАТО може надати Польщі ядерну зброю
Nuclear Sharing — політична концепція, розроблена НАТО, яка передбачає можливість надання ядерних боєголовок країнам Північноатлантичного альянсу, які їх не мають.
Спільне використання ядерної зброї в НАТО, тобто Nuclear Sharing, було започатковане в 1950-х роках. Величезну роль у цьому зіграла доктрина Трумена, тобто політична програма США, яка проголошувала необхідність допомоги США державам, які протистоять зовнішньому тиску і спробам захоплення влади озброєними меншинами. Наразі до програми ядерної зброї приєдналися п’ять країн: Бельгія, Німеччина, Нідерланди, Італія та Туреччина.
НАТО Nuclear Sharing - що це таке?
Витоки проекту Nuclear Sharing відбулися під час «холодної війни». У той час Сполучені Штати побоювалися ядерної атаки з боку Радянського Союзу. Після розпаду СРСР головою програми залишаються США.
Програма спрямована на захист неядерних країн від можливого нападу – припускаючи збереження балансу на основі доктрини взаємного гарантованого знищення, тобто теорії взаємного стримування. У рамках своєї участі держави проводять спільні консультації та приймають рішення щодо ядерної політики. Також вони утримують на своїй території технічне обладнання, яке буде необхідним для можливого застосування зброї. Хоча боєголовки зберігаються на територіях держав-учасниць програми, їх власником залишається армія США.
Програма обміну ядерними ресурсами. Для кого це?
Кількість держав-членів програми змінювалася протягом багатьох років. У програмі, крім нинішніх бенефіціарів, американську ядерну зброю на їхній території також зберігали:
Греція - до 2001 року
- Канада - до 1984 (під контролем Командування повітряно-космічної оборони Північної Америки NORAD)
- Велика Британія – до 1992 р. (незважаючи на наявність власного ядерного арсеналу).
- За оцінками, до 2021 року в Європі може бути до 100 тактичних ядерних бомб США B61.
Нагадуємо, що окупанти продовжують щодня тероризувати місто Нікополь своїми підступними обстірлами.
