Українська ЛГБТ-спільнота стала на захист своєї країни та своїх прав

Незважаючи на те, що Україна залишається однією з гомофобних країн у Європі, багато представників української ЛГБТ-спільноти пішли до армії, щоб захищати свою країну та боротися за свої права. Україна легалізувала одностатеві відносини у 1991 році, але консервативні рухи в країні часто виступають проти прав ЛГБТ. Радикали регулярно нападають на активістів та заходи, пов'язані із спільнотою.

Київський Прайд постійно зазнає жорстоких нападів. Але тепер представники ЛГБТ-спільноти приєднуються до боротьби, і активісти сподіваються, що участь допоможе зруйнувати застарілі забобони. Ми зібрали історії ЛГБТ-людей, яких життя змінилося на до та після 24 лютого.

Олег, 22-річний бісексуал та колишній сомельє. До подій Олег щодня вставав рано, щоб вигулювати своїх собак широкими бульварами Києва. Він планував велосипедну поїздку до Одеси на Чорне море, але цим планам не судилося збутися. Вже через три дні після того, як танки перетнули кордон, він записався служити в збройні сили разом зі своїм батьком.

«Мої улюблені місця у Києві тепер у руїнах», — сказав Олег, чия мати та молодший брат зуміли втекти до Німеччини. «Я намагаюся дзвонити їм щодня та спілкуватися. Я дуже сумую за ними, але я радий, що вони в безпеці, і їм не потрібно ховатися у підвалах та бомбосховищах».

ЛГБТ-людям в Україні дозволили служити в армії ще до війни, а перший створений у 2019 році спеціальний батальйон навіть приєднався до Київського прайду того ж року.

Російська «спеціальна військова операція» вразила українську ЛГБТ-спільноту, частково і тому, що в Росії постійно урізають права ЛГБТ-людей. Для Олега, який здійснив камінг-аут у віці 19 років та отримав повну підтримку своєї сім'ї, перспектива контролю України проросійськими силами та початку репресій змусили взяти до рук зброю.

Наступний герой статті – Дмитро з Білої Церкви, небінарний 23-річний хлопець, який не ідентифікує себе ні з чоловіком, ні з жінкою. До фатального дня він працював перекладачем у студії дубляжу та збирався піти в клуб наступного дня. Натомість він приєднався до сил територіальної оборони України.

«Я не хотів йти в армію, але потім усе це сталося, і я пішов добровольцем», - сказав Дмитро. Тепер він прокидається о 6-й ранку, щоб потренуватися, пройти тактичну підготовку і навчитися стріляти.

«Я не знаю, який сьогодні день тижня, — сказав Дмитро. «Ми тут просто рахуємо дні…».

Дмитро ще до початку подій зробив собі манікюр і коли все почалося, то він не мав часу на зняття і залишив свої блискучі нігті.

«Один із інструкторів, уперше помітивши мої нігті, сказав мені: «Сподіваюся, ти просто естет», — сказав Дмитро, маючи на увазі артиста, а не гея. «Але потім він додав: «Насправді мені байдуже, хто ти. Ти тут, щоби захищати Батьківщину. Ось що важливо».

За даними Військового союзу ЛГБТ, з початку війни побралися шість одностатевих пар. Дехто сподівається, що одностатеві шлюби скоро будуть легалізовані в Україні. "Війна зруйнувала кордони між ЛГБТ та гетеросексуальними військовими", - вважає Софія Лапіна, засновник київського прайду "Україна".

Але дехто сумнівається, що прийняття ЛГБТ-людей переживе конфлікт. "Коли війна закінчиться, я думаю, що нам знову доведеться боротися за свої права", - сказав Владислав, 25-річний солдат-гей із Києва.

Він також вважає, що якщо Україна програє і країни більше не буде, то будуть репресії та розпочнеться це з ЛГБТ-людей.

За даними правозахисної групи ILGA-Europe, Україна посідає 39 місце в Європі за рівнем рівності ЛГБТ. Росія зі своїм законом про «гей-пропаганду» займає в цьому списку 46-е місце.

Джерело Openly