Прокуратура в Гаазі починає розслідування російської агресії в Україні. Чи можна було це зробити раніше?

- Ми не будемо судити всіх солдатів, які беруть участь у цій війні, але ми можемо Путіна або Лаврова, - каже WP Анна Адамська-Галлант, юрист, яка раніше виносила рішення в Косові у справах про військові злочини.

Анна Адамська-Галлант: Це стає все реальнішим, тим більше, що цього тижня прокурор Міжнародного кримінального суду (МКС) Карім Хан розпочав розслідування воєнних злочинів та злочинів проти людства, які сталися в Україні в період з листопада 2013 р. Таким чином він може розпочати збір доказів у справі, таких як слідчі матеріали, показання свідків, речові докази, висновки експертів. Зрештою, він складе обвинувальний акт, якщо вважає, що для цього є підстави.

Обвинувальний акт проти кого? Президент Росії Володимир Путін? Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров? А може також проти генералів, командирів чи навіть солдатів, які стріляли по цивільних об’єктах?

Коли справа доходить до Міжнародного кримінального суду, до нього притягуються лідери – ті, хто несуть найбільшу відповідальність за скоєні злочини. Це можуть бути, зокрема, глави держав або високопоставлені військові командири. Це найбільш відповідне місце для Путіна.

Проте треба бути реалістами: ми не будемо судити всіх солдатів, які беруть участь у цій війні. Тому вкрай важливо притягнути до відповідальності тих, хто віддав накази, наприклад Путіна, можливо, Лаврова, можливо, командирів, відповідальних за окремі операції, такі як напади на Харків чи інші міста. Це називається опортунізмом у провадженні: у нас не може бути занадто багато справ, тож давайте зосередимося на суді керівників.

Путін, однак, сидить у Кремлі чи в бункері. Чи можливо, що він постане перед Трибуналом?

За потреби на нього оформлять плакат у розшук. У Путіна буде обмежена можливість втечі, оскільки він буде притягнутий до відповідальності в більшості країн світу.

А якщо він ніколи не покине Росію?

Подібні ордери на арешт переслідували сербських військових злочинців: Слободана Мілошевича, Радка Младича та Радована Караджича. Сербія довго не хотіла витрачати Мілошевича, але врешті-решт під політичним та економічним тиском Заходу передала його Гаазі. Звичайно, спочатку в Сербії мала бути зміна влади. Мілошевич втратив владу, і наступний уряд вирішив звільнити його.

Тож Україна може чекати, поки Путін сяде на лаву підсудних у Гаазі?

Будемо сподіватися на це, тим більше, що останній тиждень війни повністю змінив підхід світу до Путіна.

Варто нагадати, що Україна хотіла, щоб Міжнародний кримінальний суд розглянув справу про агресію Росії в Криму та на Донбасі у 2014 році, адже ми повинні пам’ятати, що ця війна насправді не почалася дев’ять днів тому. Вже тоді Україна підкорилася юрисдикції МКС, тобто дозволила суду розглядати справи про військові злочини, скоєні Росією на її території.

Прокурор МКС провів попередню оцінку першого запиту України кілька років тому і вже у 2020 році заявив, що є підстави для розслідування військових злочинів, вчинених Росією. Проте два роки у цій справі нічого не сталося – жодне розслідування не розпочато. Прискорення настало лише зараз, після того, як війна різко загострилася.

Чи були скоєні воєнні злочини та злочини проти людства в нинішній війні?

Звичайно, наприклад, масові напади на мирних жителів, вогонь з лікарень чи університетів, або використання термобаричних бомб. Це не закритий каталог.

Навіть війни треба вести за певними правилами. Вони випливають і з міжнародних угод, найважливішими з яких є т. зв Гаазькі та Женевські конвенції, а також загальноприйняті звичаї. Держави, що перебувають у стані війни, зобов'язані дотримуватися гуманітарних принципів, особливо щодо цивільного населення, яке особливо захищене. Боляче, що солдати гинуть на війні, але це їхня професія та їхній ризик. Але мирних жителів вбивати не можна. Є правила поводження з військовополоненими. Уточнюються види зброї, заборонені на війні. Такого чорно-білого конфлікту не було багато років. У нас є агресор, сторона, яка вторгається, тобто Росія, а з іншого боку маємо Україну, яка жодним чином не прагнула до війни, прагнула до переговорів, не провокувала і хотіла розмовляти до кінця. Цей акт агресії з боку Росії був спланований і підготовлений.

Чи скоро ми побачимо справедливість?

Суди в міжнародних судах часто тривають довго, навіть роками. Мілошевич провів п'ять років під вартою в Гаазі, де він врешті помер у 2006 році, але обвинувальний акт проти нього було складено в 1999 році.

Путін і його генерали, ймовірно, почуваються безкарно. Чи може перспектива судового процесу в Гаазі їх зупинити?

Усвідомлення того, що прокурор уже розслідує злочини, скоєні в Україні, можливо, не злякає самого Путіна, але навколо нього можуть бути інші, які, боячись відповідальності, спробують його зупинити. Я хочу вірити, що Путін та інші, відповідальні за злочини в Україні, стоятимуть перед Гаазьким трибуналом і що справедливість буде здійснена.

https://twitter.com/titokgh/status/1499526157179539464

Якщо Путін постане перед Трибуналом, він зможе захиститися, тобто пояснити, чому його армія обстріляла школи та лікарні?

Він мав би право захищатися, як і будь-який обвинувачений. Це є частиною реалізації права на справедливий суд у незалежному суді.

Який вирок йому може загрожувати?

Суд Гааги може призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, що не перевищує 30 років; або покарання у вигляді довічного позбавлення волі, якщо це обґрунтовано винятковою тяжкістю вчиненого злочину та особистими особливостями засудженого.

Чи не є фундаментальною проблемою те, що Росія не потрапляє під юрисдикцію МКС?

Росія вийшла з Римського статуту, а це означає, що Суд не має компетенції судити про злочини, скоєні на її території. З іншого боку, Трибунал має юрисдикцію розглядати злочини, скоєні в Україні, оскільки Україна подала декларацію про підпорядкування своїй юрисдикції.

Тому Путін може постати перед МКС за злочини, скоєні в Україні, але його потрібно заарештувати. Він може сховатися в країні, яка не є учасником Римського статуту.

Росія вже в 2015 і 2016 роках в Сирії - в т.ч. в Алеппо та Ідлібі - бомбили лікарні та школи, ринки та житлові будинки, використовували там заборонені бомби. Чому Путіна ще не притягнули до відповідальності за допомогу режиму Башара Асада?

По-перше, Сирія також не є учасником Римського статуту, а по-друге, на той час, очевидно, не було політичної волі. Остаточно Росія відмовилася від цих авіаударів лише під тиском ООН та європейської дипломатії. Може, якби тоді була рішуча реакція світу на дії Путіна, Україна була б сьогодні в безпеці?

Анна Адамська – Галант, на даний момент адвокат, у 2013 – 2018 роках працювала міжнародним суддею в Косово, в т.ч. у справах про військові злочини та злочини проти людства. З 2018 року він є головним міжнародним експертом із судової влади найбільшого проекту Європейського Союзу в Україні, присвяченого реформі юстиції (Pravo Justice). Відповідає за стратегічний напрямок змін в українській судовій системі.

Джерело інтерв'ю: wp.pl, Автоматичний переклад з польської