Що заборонено жінкам в Україні?

Тріо жіночих табу: місячні, негативний досвід вагітності і пологів, свідома бездітність(чайлдфрі).

Менструація.Cклалося враження  що в нашому суспільстві тема критичних днів  під  негласною забороною.

 На тему місячних не пишуть  в ЗМІ, про не говорять на роботі і не обговорюють з дітьми. Жінка вигадує сотні причин аби не зізнаватися, що у неї зараз "той самий" час або «червоні гості.. Libresse провели дослідження і дізналися, чому табуюється природній процес. Дослідження показало, що 26% людей впевнені, що в суспільстві є табу на розмови про менструацію, 40% – погодилися, що тема жіночого циклу замовчується в масовій культурі, а 22% – зізналися, що хотіли б дізнаватися більше про жіночі циклі зі ЗМІ. Табуйованість виникає через неготовність суспільства, брак якісної освіти з біології та сексуальної просвіти. 

Негативний досвід вагітності пологів та грудного вигодовування.

У рекламі та на стендах зображені чисті немовлята з рожевими п’яточками та усміхнені матусі. У фолькльорі красиві розповіді про берегиньку та колисочку. Все це продукує нереалістичну картину і розчарування у молодих матерів. Бо ніхто не розповідав про розриви,безсонні ночі та дитячій плач. Як наслідок, це приводить до почуття провини. Жінка відчуває, що не може бути тією «ідеальною матр’ю» з плакату. Такий контраст між уявним і дійним материнством може закінчитися післяпологовою депресією. Лікарі нав’язують грудне вигодовування будь-якою ціною. Інтереси новонародженої дитини ставлять вище, ніж інтереси матері. Відмова від грудного вигодовування сприймається як шкода дитині і засуджується суспільством. Жінкою маніпулюють, використовуючи почуття провини. 

Свідома бездітність(чайлдфрі). 2021 рік, опитування групи «Рейтинг» показало, що 47 % опитаних негативно ставляться до ЛГБТ, а 42% - до чайлдфрі.

У наш час толерантно ставляться до дівчини, яка народила у 16, ніж до жінки, яка відмовилася від материнства у 30.  В Україні народження дітей сприймається як негласний обов’язок та сенс життя жінки. Окрім цього, транслюється наявність міфічного материнського інстинкту, який має бути у кожної особи з ХХ хромосомами. У людини взагалі немає інстинктів. Але теорії біологічного детермінізму зручні для підтримки існуючого соціального ладу,за якого повноцінність жінки міряють наявністю дітей. Репродуктивний тиск на жінок чинить медична система,держава, церква. Показово, що жінкам частіше відмовляють у добровільній стерилізації, ніж чоловікам. Жінка частіше чує негатив і тиск з боку лікарів, коли робить аборт чи планує добровільну стерилізацію. Інколи це переходить всі межі медичної етики. Жінку можуть обізвати неповноцінною, хворою та сказати, що «вона така (чайлдфрі) нікому не потрібна». Обов’язково не забудуть додати, що чоловік піде до тієї, що народить. Держава у вигляді депутатів періодично намагається проштовхнути антиабортні ініціативи  з метою «підвищення рівня народжуваності». Всі ці ініціативи підтримує церква. Досвід сусідньої Польші справді моторошний. Через релігійні переконання лікарів помирають жінки від сепсису. Періодично чую, що жінки і чоловіки рівні і не потрібен фемінізм… Але моє риторичне запитання: чому тоді у 21 столітті ставиться під сумнів право жінки на власне тіло, життя і здоров’я?