Як ВПО залучені у життя громад на Дніпровщині

Переселенці на Дніпропетровщині мають обмежені можливості для участі в місцевому самоврядуванні та в отриманні деяких соціальних пільг. Такі результати дослідження, проведеного в межах програми «Єднання заради дії», що впроваджується IREX разом із благодійним фондом «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» та за підтримки Державного департаменту США. Причина – прогалини в статуті громади, нормативно-правових актах і місцевих цільових програмах, де визначене поняття “постійне проживання”.

14 серпня у Дніпрі о 12:00 за адресою: вул. Тиверська, 4 експерти програми «Єднання заради дії» презентують масштабне дослідження локальних
політик і програм, яке ілюструє залученість ВПО в життя нових громад і реалізацію їхніх прав.

Загалом юристи проаналізували 193 місцеві нормативно-правові акти 25 громад у 15 областях України (статути територіальних громад, програми та
рішення щодо соцзахисту окремих категорій громадян, зокрема ВПО) і з’ясували: права переселенців суттєво обмежені.

Отримані результати показують, що внутрішньо переміщені особи все ще не мають права впливати на зміни в громадах, які їх приймають. Ця практика створює дискримінацію, оскільки ВПО обмежені в своїх правах на участь у загальних зборах або громадських слуханнях, не мають можливості подавати місцеві ініціативи або голосувати за проєкти громадського бюджету. Більше того, вони не мають доступу до місцевої соціальної допомоги, спрямованої на підтримку членів територіальної громади, – зазначила Тетяна Дементьєва, старша програмна менеджерка програми “Єднання заради дії”, IREX.

У Дніпрі зареєстровано близько 185 тисяч ВПО. У громаді не розділяють отримувачів соціальних послуг на місцевих мешканців Дніпра та внутрішньо
переміщених осіб – кожен, хто згідно з законом має підстави для користування цільовими програмами соціальної підтримки, зокрема і програмами підтримки ВПО, може одержати необхідні послуги чи виплати.

Якщо людина, наприклад, має статус “чорнобильця”, переїхала до нас і зареєстрована як внутрішньо переміщена особа, вона буде користуватися тими самими пільгами, якими користується “чорнобилець” міста Дніпра, — зауважує начальниця управління соціального захисту департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради Ірина Максименко.

У Дніпровській та Криворізькій громадах окремої програми для підтримки ВПО немає. Представники місцевого самоврядування кажуть, що чинні
соціальні програми покривають і потреби переселенців. Натомість у Кам’янській громаді діє одна програма виключно для ВПО.

У Криворізькій та Кам’янській громадах переселенці мають більше можливості для участі у житті громад: там при органах місцевого
самоврядування діють координаційні ради з питань внутрішньо переміщених осіб – ради ВПО. А в Дніпрі створення такого органу наразі лише планується.
Все ж, щоби переселенці мали можливість реалізовувати своє право на безпосередню участь у місцевому самоврядуванні на рівні з іншими
мешканцями громад, необхідно внести відповідні зміни до статутів територіальної громад вищезгаданих міст.

Окрім Дніпра, результати дослідження презентують ще в 14 областях, де його проводили. Узагальнені рекомендації програма “Єднання заради дії”
передасть до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, інших органів державної влади та місцевого самоврядування.

Також стало відомо, що заклади освіти на Січеславщині переведуть на міжнародні стандарти навчання. пов'язані із здобуттям дітей та підлітків навичок фінансової грамотності.