Як сільради Дніпровщини відхрещуються від заказників?

,
Божедарівська селищна рада Кам’янського району Дніпровської області відмовляється від заказників після того, як їх розпаювала. Незважаючи на існування протягом останніх 7 років шістьох заказників.

Божедарівська селищна рада Кам’янського району Дніпровської області відмовляється від заказників після того, як їх розпаювала. Незважаючи на існування протягом останніх 7 років шістьох заказників, селищна рада до останнього часу продовжувала роздавати в них ділянки під оранку. Нині ж, усвідомивши масштаб порушень, вирішила спробувати уникнути відповідальності.

Кожна територія ПЗФ має Положення, що визначають "правила" її існування. Положення розробляється після створення кожного об'єкту ПЗФ. У випадку із заказниками, територія яких не вилучається в землекористувачів, саме останні відповідають за збереження заказника.

Як сільради Дніпровщини відхрещуються від заказників

Інколи сільради, ігноруючи статус заказників, роздають їх під оранку або забудову. Але забувають про свої «охоронні зобов’язання». Тут, до речі, лідер Дніпропетровщина: понад 50 заказників в області частково розорані або роздані під ріллю. Якщо точніше, це всі заказники області, що фізично мають ділянки, які можна розорати. Також саме Дніпропетровщина є лідером «з кінця» і за успішністю покарань за пошкодження заповідних територій. Нещодавно деякі сільради почали усвідомлювати, що вони дійсно лишаються крайніми в роздачі земель та пошкодженні заказників і несуть за це відповідальність за законом.

Так, Божедарівська селищна рада Кам’янського району Дніпропетровської області на своїй сесії розглядала рішення з унікальною назвою: «Про відмову в погоджені Положень об’єктів природно-заповідного фонду». Річ у тім, що Департамент екології Дніпропетровської ОДА раз на кілька років оновлює Положення про всі заказники. І ось дійшла черга їх оновити і для заказників «Рекалівський» (631 га), «Степовий каньйон» (433 га), «Витоки річки Саксагань» (418 га), «Верхньобазавлуцький» (786 га), «Витоки річки Базавлук» (671 га), та «Житлова балка» (347 га). Усі вони створені в 2013-2015 роках, нанесені на Публічну кадастрову карту, включені до генплану області і є досить відомими об'єктами.

Але в Божедарівської селищної ради своя точка зору: «У зв'язку з тим, що на зазначених територіях розташовані земельні ділянки, які знаходяться у власності та користуванні фізичних та юридичних осіб з існуючими правовстановлюючими документами (право власності, оренда) та на яких уже здійснюється сільськогосподарська діяльність (відповідно до Наказів головного управління Держгеокадстру та рішень Божедарівської селищної ради)… Божедарівська селищна рада... прийняла рішення «Про відмову в погоджені Положень об'єктів природно-заповідного фонду». Ідеться про порушення режиму та охорони земель ПЗФ розпорядником, і він відкрито визнає свої протизаконні дії!

З кадастрової карти стало відомо, що ділянки в заказнику «Витоки річки Саксагань» 1222082500:01:001:0604 (1 га) і 1222082500:01:001:0572 (2 га) були передані в приватну власність для ведення особистого селянського господарства в 2020 році. Схожа ситуація і в інших заказниках. Тобто всупереч тому, що заказник існує вже 7 років, селищна рада до останнього роздавала його ділянки під оранку. А нині, усвідомивши масштаб порушень, вирішила уникнути відповідальності.

Голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк зауважує: «Винних у цій ситуації багато. І Держгеокадастр, і сама селищна рада, які на різних етапах надавали ділянки під ріллю в заказниках. І тут рішення про відмову в оновленні Положень не допоможе. Заказники законно створені, і таке рішення на їх існування не впливає: зміна їх території не належить до компетенції сільради. З іншого боку, усе це вказує на масштаби безвідповідальної роботи контролюючих органів у Дніпропетровській області, що допустили найбільш масштабні роздачі заповідних територій в країні».

Українська природоохоронна група створена як команда фахівців, що працюють над питаннями практичної охорони природи. За останні 6 років щонайменше половина всіх новостворених заповідних площ в Україні мали серед авторів наукових обґрунтувань експертів Групи або були активно підтримані її членами. За участю експертів Української природоохоронної групи було врятовано 19 500 га лісів, 33 380 га степів та 98 550 га водно-болотних угід. Більше - uncg.org.u.

Також ми повідомляли, що якраз перед війною на Донеччині сталася революційна екоподія.

Пишемо про все важливе

Кожен день щось нове. Будьте в центрі подій