«Живі камені» з Африки виявилися одними з найдавніших і найефективніших форм життя

Вчені зробили важливе відкриття, яке проливає світло на ранні форми життя на Землі та водночас може мати значення для боротьби зі зміною клімату. Уздовж узбережжя Південної Африки дослідники виявили мікробіаліти — унікальні структури, відомі як «живі камені». Результати дослідження опубліковані в науковому журналі Nature Communications.

Мікробіаліти — це стародавні спільноти мікроорганізмів, які поглинають розчинені у воді мінерали та перетворюють їх на тверді породи, зокрема карбонат кальцію. За своєю формою вони нагадують коралові рифи, однак створені не тваринами, а мікробами. Саме такі структури вважають одними з найдавніших свідчень життя на планеті.

Дослідження під керівництвом морської біогеохімікині Рейчел Сіплер показало, що мікробіаліти є надзвичайно активними біологічними системами. Вони здатні рости вертикально до п’яти сантиметрів на рік і демонструють виняткову ефективність у поглинанні вуглекислого газу. Один квадратний метр таких утворень щороку поглинає від 9 до 16 кілограмів CO₂, а ділянка розміром із тенісний корт — стільки ж вуглецю, скільки 1,2 гектара лісу.

Особливе здивування науковців викликало те, що мікробіаліти поглинають вуглець цілодобово. Раніше вважалося, що їхня діяльність повністю залежить від фотосинтезу, однак з’ясувалося, що вночі мікроорганізми використовують альтернативні метаболічні процеси, подібні до тих, що властиві мешканцям глибоководних екосистем.

На відміну від лісів чи боліт, де вуглець накопичується в органічній формі й може з часом повертатися в атмосферу, мікробіаліти перетворюють його на стабільні мінеральні відкладення. Це робить їх одним із найнадійніших природних механізмів довгострокового зберігання вуглецю.

«Ці стародавні утворення не просто виживають — вони процвітають у найсуворіших умовах, де інші організми не змогли б існувати», — зазначила докторка Рейчел Сіплер.