Рідкісний етап смерті зорі: Габбл оприлюднив нове зображення туманності Яйце

Космічний телескоп «Габбл» оприлюднив найдетальніше на сьогодні зображення туманності Яйце (CRL 2688), що розташована приблизно за тисячу світлових років від Землі. Про це повідомляє видання Gizmodo.

Світлина демонструє надзвичайно рідкісну фазу еволюції зорі — допланетну туманність. Це короткий перехідний етап, який триває лише кілька тисяч років, коли зоря, подібна до Сонця, вичерпує запаси водню та гелію і починає активно втрачати свої зовнішні шари.

Викинуті газ і пил формують складні структури, які з часом перетворяться на повноцінну планетарну туманність. У центрі туманності знаходиться зоря, прихована за щільною пиловою хмарою. За оцінками астрономів, цей пил було викинуто кілька століть тому. Світло проривається крізь нього у вигляді яскравих полярних променів, що підсвічують швидкорухомі частинки та серію старіших концентричних дуг.

У команді «Габбла» наголошують, що симетричні візерунки туманності не є наслідком вибуху наднової. Ймовірно, вони утворилися в результаті серії складних і досі малодосліджених процесів виверження речовини у збагаченому вуглецем ядрі зорі. Форма та рух пилових структур можуть також вказувати на гравітаційну взаємодію з однією або кількома зорями-компаньйонами, прихованими всередині товстого пилового диска.

На відміну від зрілих планетарних туманностей — таких як Хелікс, Скат або Метелик — туманність Яйце ще не перейшла у фазу іонізації навколишнього газу гарячим ядром. Саме тому вона є надзвичайно цінною для науковців, адже дозволяє простежити процес втрати маси зорями та формування складних пилових оболонок.

Нове зображення дає змогу порівнювати сучасні спостереження з архівними даними різних років і відстежувати навіть найдрібніші зміни у структурі туманності. Це допомагає точніше моделювати розвиток планетарних туманностей і краще розуміти еволюцію зір, подібних до Сонця.

За словами дослідників, саме такі зорі в минулому створювали й вивільняли космічний пил, який згодом став будівельним матеріалом для нових зоряних систем, зокрема й Сонячної системи близько 4,5 мільярда років тому.