Як подовження земної доби через Місяць запустило кисневу революцію на планеті

Уповільнення обертання Землі могло відіграти ключову роль у формуванні атмосфери, придатної для складного життя. До такого висновку дійшли американські дослідники з Університету Мічигану та Центру тропічних морських досліджень Лейбніца. Вони вперше пов’язали зміну тривалості земної доби з ритмами мікробних екосистем, які виробляли кисень. Про це повідомило видання no worries!

Результати дослідження опубліковано в науковому журналі Nature Geoscience. Учені встановили, що подовження дня внаслідок гравітаційного впливу Місяця створило умови для накопичення кисню в атмосфері. Близько 1,4 мільярда років тому доба на Землі тривала лише 18 годин, однак із часом планета почала обертатися повільніше. Цей процес триває й нині — за століття тривалість доби збільшується приблизно на 1,8 мілісекунди.

Ключову роль у цих змінах відігравали ціанобактерії — мікроорганізми, здатні до фотосинтезу. Лабораторні дослідження в карстовій печері Middle Island Sinkhole на озері Гурон показали, що ці бактерії починають активно виробляти кисень лише через кілька годин після сходу Сонця. Чим довшим ставав день, тим більше часу вони мали для фотосинтезу, а отже — для насичення атмосфери киснем.

На думку авторів роботи, саме цей механізм пояснює два переломні моменти в історії планети: Великий кисневий вибух близько 2,4 мільярда років тому та Неопротерозойську кисневу подію, що сталася між 550 і 800 мільйонами років тому. Обидва етапи радикально змінили умови на Землі та відкрили шлях для розвитку складних форм життя.

Морський біолог Арджун Ченну наголошує, що це дослідження демонструє тісний зв’язок між космічними процесами та біологією. За його словами, уперше вдалося так чітко показати, як рух планети та вплив Місяця могли визначити напрям еволюції життя на Землі.