Вчені пояснили, як мозок визначає приємні та огидні запахи на рівні клітин

Вчені з Університету Флориди вперше докладно описали, як саме мозок класифікує запахи як приємні або огидні. Дослідження показало, що ключову роль у цьому процесі відіграє мигдалеподібне тіло — структура мозку, яка відповідає за емоції. Саме напрямок передачі сигналів від його клітин визначає, чи викличе запах позитивну або негативну реакцію. Про це пише Earth.com.

«Це може зробити запах приємним або огидним для вас. Усе залежить від того, куди ці клітини проєктуються в мозку», — пояснив професор фармакології Ден Вессон. За словами дослідників, нюх є найемоційнішим органом чуття, оскільки миттєво викликає глибокі спогади, відчуття комфорту чи тривоги.

Дослідження проводилося на мишах, чия нейробіологія подібна до людської. Виявилося, що ті самі клітини можуть відповідати як за позитивні, так і за негативні емоції — залежно від контексту і напрямку сигналу в мозку. Це відкриття допомагає пояснити, чому один і той самий запах може викликати абсолютно протилежні емоції в різних людей.

Насправді реакція на запахи має значення не лише в побуті, а й у психічному здоров’ї. Для людей з ПТСР, тривожними розладами чи аутизмом запахи можуть бути потужним тригером. Наприклад, запах клініки здатен викликати паніку через асоціації з болючим досвідом.

Розуміння того, як мозок обробляє запахи, може стати основою нових підходів у лікуванні розладів емоційного сприйняття. Знання про ці нейронні механізми відкриває перспективи створення ліків, які зменшуватимуть негативні реакції або навіть повертатимуть задоволення від запахів — наприклад, у випадках втрати апетиту. Як зазначають науковці, емоції формують якість життя, а запахи — емоції.

До речі, нещодавні спостереження ентимологів показали, що не всі люди відчувають запах мурах, але ті, хто відчуває, найчастіше асоціюють його з блакитним сиром. Цей феномен вкотре підтверджує: нюх — це тонкий інструмент нашого мозку, який залежить не лише від хімії, а й від особистого досвіду.