Важко повторити сьогодні. Археологи приголомшені інженерним відкриттям у Петрі (фото)

Сучасні технології вже використовувались у прадавніх містах світу до того, як їх винайли в нашому часі. Як зазначають вчені, головна причина, через яку процвітала Петра, — вміння напівкочового семітського народу набатеїв керувати дефіцитним ресурсом води. Петра — знаменитий археологічний об'єкт, розташований у пустелі в південно-західній частині Йордану та оточений скелястими пустельними каньйонами та горами, як пише Express.

Колись він був жвавим центром політики, культури та економіки і був одним із, якщо не найважливішим стародавнім дорожнім пунктом регіону, на якому зупинялися торговці під час своїх подорожей. Цей район заселений щонайменше з 7 000 року до н.е. А коли в Петру в IV столітті переселилися набатеї — напівкочовий семітський народ — місто досягло свого повного розквіту. Але що вражає дослідників найбільше, це водопровідна і дренажна система міста.

"Петра процвітала завдяки вмінню набатеїв керувати дефіцитним ресурсом води. Набатейська система зберігання та зрошення була неймовірним дивом інженерної думки, складною мережею цистерн, гребель і каналів, що використовують воду з джерел пустелі та 10-саниметрових річних опадів для підтримки водопостачання цілий рік", — розповіли вчені.

Петра розташована у кліматично несприятливому місці. Вирізаний у вузькому каньйоні під назвою Ель-Сік, пустельний ландшафт огортає будівлі, а температура часто досягає 42 ° C і більше, водночас поблизу немає жодного джерела води. Але вважають, що в період свого розквіту в Петрі проживало 30 000 осіб попри те, що місцевих водних ресурсів було достатньо лише для двох-трьох тисяч людей. Як зазначив геолог Томас Парадайз з Університету Арканзасу, у XXI столітті нам було б досить важко створити місто, яке було б настільки стійким.

"Те, що вони змогли змінити ландшафт відповідно до своїх потреб, свідчить про стійкість набатеїв та їхню винахідливість", — додали вчені.

Система, створена набатеями, починається на вершинах пагорбів, де десятки резервуарів, розташованих навколо міського ландшафту, вловлюють та зберігають кожну краплину зимового дощу.

На найвищому місці в долині розміщена цистерна, яка могла збирати воду з усієї площі вершини, що стікає в Петру за величезним переплетенням каналів. У тих місцях, де мала протікати вода, вчені знайшли зламані теракотові труби. Вони дуже схожі на ті ж самі теракотові труби, які ми використовуємо по всій планеті через дві тисячі років. Дослідження системи водопостачання показало, що вона забезпечувала Петру 45 мільйонами літрів води на день — достатньо для задоволення всіх побутових і сільськогосподарських потреб міста.

Джерело ФОКУС