Тімоті Редкліфф: тиск москви та євангеліків впливає на позицію африканських єпископів щодо ЛГБТ

Отець Тімоті Редкліфф, духовний асистент Синоду про синодальність і кардинал-номінант, пов’язав позицію африканських єпископів щодо ЛГБТ з «значним тиском», який вони нібито відчувають з боку москви, мусульманських країн і американських християн-євангеліків.

Цю точку зору о. Редкліфф виклав у статті, опублікованій в офіційній газеті Ватикану «L’Osservatore Romano». Він також розкритикував висловлювання кардинала Фрідоліна Амбонго Бесунгу OFMCap, голови Симпозіуму єпископських конференцій Африки та Мадагаскару, який назвав декларацію «Fiducia Supplicans» проявом культурної колонізації.

У своїй статті Редкліфф зазначив, що в остаточному документі асамблеї Синоду 2023 року спостерігається відхід від відкритості до ЛГБТ, оскільки це поняття навіть не згадується, що багато хто сприйняв як невдачу. 

«Синод передбачив це непорозуміння, — підкреслює о. Редкліфф. — Коли насіння падає в землю, зовнішньо мало що відбувається, але воно тихо проростає до весни».

Обговорюючи своє бачення дії Святого Духа на Синоді, о. Редкліфф закликав західних християн вийти з зони комфорту. Він нагадав, як після падіння Берлінської стіни у 1989 році багато хто вважав, що Західна ліберальна демократія стане універсальною. Однак реальність виявилася іншою: світ стає багатополярним.

Коментуючи декларацію «Fiducia Supplicans», що дозволяє благословення одностатевих пар, о. Редкліфф підкреслив, що Папа Франциск закликає до відкритості Церкви для всіх: «Усі, всі, всі!», включаючи розлучених, повторно одружених, геїв і трансгендерів. Проте в деяких регіонах світу така відкритість сприймається як скандал. Багато африканських єпископів вважають це спробою нав’язати західну ідеологію.

Кардинал Амбонго з Кіншаси, голова організації, що представляє всіх католицьких єпископів Африки, висловився проти цієї декларації, вважаючи її симптомом західної декадентської культури. Він зазначив, що африканські єпископи ніколи раніше не відкидали ватиканський документ у такій мірі. Незважаючи на зусилля Ватикану заспокоїти кризу, амбонго підтвердив, що африканська перспектива є прикладом синодальності, акцентуючи, що єдність не передбачає одноманітності.

О. Редкліфф також підкреслив, що Євангеліє викликає виклики для всіх культур, ставлячи питання: чи є відмова благословляти геїв в Африці прикладом інкультурації чи відмовою бути нонконформістом?

Він також вказав на «сильний» зовнішній тиск на африканських єпископів: «Африканські єпископи піддаються тиску з боку американських євангеліків, російських православних і мусульман з багатих країн Перської затоки». О. Редкліфф зауважив, що діалог із цими групами був би доцільнішим перед публікацією декларації.

Стаття о. Редкліффа з’явилася на десятій сторінці «L’Osservatore Romano» під заголовком «Синод єпископів» і включала заклик до відкритості до нових культур у контексті християнського універсалізму. Нагадаємо, що напередодні відкриття Синоду о. Редкліфф зазначав, що підтримує «синодальний шлях з геями-католиками», акцентуючи на важливості виховання бажань, які, на його думку, є Божим даром.