Папа Франциск помер у віці 88 років: його спадщина щодо прав ЛГБТК+

Папа Франциск, який очолював Римо-Католицьку церкву протягом 12 років, помер у понеділок, у 88-річному віці, після тривалої боротьби з проблемами здоров'я. Він залишив по собі складну, але загалом прогресивну спадщину щодо прав ЛГБТК+ в католицькій церкві. Про це пише видання advocate.

Франциск помер через кілька тижнів після розвитку респіраторної кризи, яка вразила обидві його легені. Він був госпіталізований до римської лікарні Джеммілі в День святого Валентина після погіршення симптомів бронхіту, і йому поставили діагноз полімікробної інфекції дихальних шляхів — суміші вірусів і бактерій, що ростуть у його дихальних шляхах. Востаннє він з’явився на Великдень, благословивши тисячі людей на площі Святого Петра. Також у неділю він зустрівся з Дж. Д. Венсом.

“Найдорожчі брати і сестри, з глибоким сумом я повинен оголосити про смерть нашого Святійшого Отця Франциска. Сьогодні о 7:35 ранку єпископ Риму Франциск повернувся до дому Отця“, — оголосив кардинал Кевін Фаррелл, Камерленго Апостольської палати, згідно з Vatican News. “Все його життя було присвячене служінню Господу та Його Церкві. Він навчив нас жити цінностями Євангелія з вірністю, мужністю та вселенською любов’ю, особливо на користь найбідніших і найбільш маргіналізованих. З величезною вдячністю за його приклад як справжнього учня Господа Ісуса, ми доручаємо душу Папи Франциска безмежній милосердній любові Єдиного і Триєдиного Бога“.

Франциск залишив складний слід у питанні прав ЛГБТК+ осіб, адже часто сприймався як більш толерантний до ЛГБТК+ католиків, ніж його попередники. Зокрема, в 2013 році, коли його запитали про геїв-священиків, Папа Франциск сказав

“Якщо хтось гей і шукає Господа з доброю волею, хто я такий, щоб судити?” Пізніше він підтримав те, що церква повинна вибачитися перед ЛГБТК+ людьми за жорстоке поводження з ними.

Проте, попри свої відносно відкриті погляди, Папа не змінював основні доктрини церкви. У 2016 році він схвалив документ Ватикану, який забороняв людям з гомосексуальними нахилами вступати до семінарій чи священства. Він також дозволив священикам благословляти одностатеві пари, але лише в певних умовах, щоб це не виглядало як весільна церемонія.

Одним із важливих моментів його понтифікату стало відкриття одностатевих цивільних союзів. Папа Франциск неодноразово виступав проти криміналізації гомосексуалізму, заявивши, що це є “несправедливою політикою” і що “бути гомосексуалом — це не злочин”.

Папа також активно зустрічався з лідерами ЛГБТК+ спільноти, включаючи трансгендерних активістів та тих, хто працює над профілактикою ВІЛ. Його підтримка соціальних ініціатив для ЛГБТК+ людей мала великий вплив на спільноту, хоча він офіційно заперечував існування трансгендерної ідентичності та засуджував операції зі зміни статі.

Франциск також ухвалив рішення, яке дозволило трансгендерним людям бути хрещеними католиками, служити хрещеними батьками та бути свідками на весіллях, що стало важливим кроком для церкви в контексті підтримки прав трансгендерних осіб.

Після його смерті, на черзі вибори нового Папи. Це може стати важливим моментом для майбутнього ставлення католицької церкви до прав ЛГБТК+ осіб, оскільки кожен новий понтифік може вплинути на церковну політику щодо цих питань.