Німецька допомога не безкоштовна? Чому біженцям виставляють борги та як діє закон

Український менталітет vS правила ЄС. Останнім часом у соціальних мережах та громадах українців у ЄС дедалі частіше з’являються історії про раптові перевірки з боку Джобцентрів (Jobcenter) у Німеччині. Люди отримують вимоги повернути тисячі євро раніше виплаченої допомоги Bürgergeld. У деяких випадках соціальні служби наполягають на продажу або врахуванні майна, розташованого в Україні, для покриття боргів.

Багатьом це видається раптовою зміною правил або несправедливістю, проте з юридичного погляду це наслідок застосування базових норм німецького соціального права, про які переселенці часто не знали на початку.

Чому виникла ця ситуація: контекст 2022–2026 років

У 2022 році, після активації Директиви ЄС про тимчасовий захист, Німеччина спростила доступ українців до соціальної системи. З червня 2022 року українців перевели з базової допомоги для шукачів притулку (Asylbewerberleistungsgesetz) на загальну систему соціального забезпечення (тоді Hartz IV, пізніше — Bürgergeld).

Для швидкої підтримки мільйона людей уряд застосував спрощені процедури (Karenzzeit):

1. Перевірка доходів та майна проводилася поверхово або на основі самодекларації;
2. Наявність житла чи авто в Україні на першому етапі часто не перевіряли через відсутність технічних можливостей та військові дії.

Проте пільговий період минув. Німецькі соцслужби запустили планові перевірки та аудит виданих коштів за минулі роки.

Юридичне підґрунтя: принцип субсидіарності

Німецька система соціального захисту базується на принципі субсидіарності (Subsidiariätsprinzip), закріпленому в Соціальному кодексі (Sozialgesetzbuch, SGB II):

• Соціальна допомога виплачується тільки тоді, коли людина не може забезпечити себе самостійно за рахунок власних доходів або майна;
• Якщо з'ясовується, що особа мала майно, збереження чи прибуток, який перевищує дозволені ліміти (Schonvermögen), вона вважається такою, що не мала права на виплати. У такому разі виплачені кошти перекваліфіковуються у боргове зобов'язання (Rückforderung).

Реальні приклади та механізми виникнення боргів

1. Нерухомість та майно в Україні

• Ситуація: біженка отримала в спадщину або мала у власності квартиру в Україні (наприклад, у відносно безпечному регіоні). За німецьким законодавством, якщо майно можна продати або здавати в оренду, воно враховується як капітал;
• Практика: Джобцентр вимагає оцінку майна. Якщо його вартість перевищує неоподатковуваний ліміт на людину, відомство пропонує спочатку жити за рахунок реалізації цього майна або переводить виплати у статус позики (Darlehen), яку потрібно повернути після продажу активів.

2. Недекларовані доходи та фінансові перекази

1. Ситуація: переселенець продовжував працювати дистанційно в Україні, отримував дивіденди, здавав в оренду житло або регулярно отримував грошові перекази на українську картку;
2. Практика: при зміні банківських правил та міжвідомчому обміні інформацією (а також ви вимозі надати виписки з усіх рахунків за останні 3–6 місяців) Джобцентр виявляє ці надходження. Усі кошти, що заходять на рахунок, трактуються як доход, і соцслужба виставляє рахунок на повернення надміру виплачених коштів.

3. Виїзд з країни без повідомлення (Ortsabwesenheit)

• Ситуація: людина виїхала в Україну або іншу країну на термін понад дозволені 21 день на рік, не повідомивши про це свій Джобцентр, але продовжувала отримувати виплати;
• Практика: після фіксації відсутності (наприклад, під час повернення або перевірки штампів у паспорті) виплати за весь період відсутності скасовуються, а гроші стягуються як безпідставно отримані.

Чи законні вимоги продавати майно в Україні?

Згідно з німецьким законодавством, майно за кордоном підлягає обліку.

Проте є суттєві юридичні нюанси:

1. Можливість реалізації (Verwertbarkeit): якщо майно розташоване в зоні бойових дій, на окупованій території або ринок нерухомості в цьому регіоні фактично заблокований, таке майно визнається нереалізовним на даний момент. У таких випадках вимагати його негайного продажу Джобцентр не має права;
2. Захищене майно (Schonvermögen): кожен отримувач має право на певну суму ліквідних заощаджень, яка не підлягає вилученню (розмір залежить від віку та складу сім'ї).

Судові прецеденти у соціальних судах Німеччини (Sozialgericht) показують: якщо людина доводить юридичну або фізичну неможливість продати майно в Україні під час війни, рішення Джобцентру можна успішно оскаржити через подачу протесту (Widerspruch).

Що робити у разі отримання вимоги про повернення боргів?

• Не ігнорувати листи: на подачу апеляції (Widerspruch) зазвичай дається 1 місяць з моменту отримання повідомлення (Bescheid);
• Вимагати розрахунок: перевірити, чи правильно Джобцентр вирахував суми і чи врахував він ліміти Schonvermögen;
• Звернутися до юриста або соціальних служб: у Німеччині діють безкоштовні консультації (Beratungshilfe) для осіб із низьким доходом, які дозволяють залучити адвоката з соціального права.

0. Баланс сьогодення: між заборгованістю та свідомим вибором

У підсумку маємо класичний випадок європейського «кнута та пряника» (або, як кажуть у цифрову еру, комбінацію з батога SGB_II.exe та смачного пряника EU_Integration.apk).

З одного боку — жорстока реальність: в Україні триває війна, країна долає важкі випробування, а паралельно доводиться вирішувати бюрократичні й фінансові головоломки, повертаючи задекларовані борги за соціальну підтримку. З іншого боку — перед тими, хто має тверде бажання залишитися в Європі, відкривається повністю прозора та готова система.

Вона вимагає абсолютного дотримання правил, але натомість дає зрозумілі перспективи, легалізацію та прогнозоване майбутнє. Вибір лише за тим, яку саме систему правил людина готова прийняти для свого життя і щастя.

Сподобалась стаття? Підтримайте нас гривнею: https://send.monobank.ua/jar/47W9Qm75Vz 

Нагадуємо, що раніше ми писали і про Альянс у серці гір: як «Карпатська вісімка» стає новою фортецею Східної Європи.