Обережніше з лікуванням. Дилеми секс-адикції.

Пайок оргазмів. Як розпізнати секс-адикцію?

Часто мастурбуєте чи не можете утриматися від зрад? А чи немає у вас сексаддикції? Фахівці самі в цьому заблукали.

У поняття сексаддикції кілька синонімів: компульсивна сексуальна поведінка, гіперсексуальність, безконтрольна сексуальна поведінка... І вони інколи розуміються фахівцями по-різному. Деякі фахівці під "гіперсексуальністю" розуміють "більше 7 оргазмів на тиждень". Хто найчастіше – той аддикт. Ось і все, хехе…

І це навіть не близьке до сучасного визначення. Настає епоха МКБ 11, де описано Компульсивне* Розлад сексуальної поведінки (КРСП). Там узаконено такі критерії:

• Численні та неуспішні спроби зменшити сексуальну поведінку;
• Продовження сексуальної поведінки незважаючи на дистрес, шкідливі наслідки у різних сферах життя та відсутність задоволення від нього;
• Дистрес, що виникає внаслідок сорому та морального конфлікту, недостатній для постановки діагнозу.

Зауважте, жодних обмежень щодо оргазмів на тиждень, за кількістю часу, витраченого на порно тощо… А дистрес від невідповідності моральним міркуванням не вважається! Тобто, якщо ви соромитеся, що дивитеся порно по 5 годин на день, або боїтеся, що за постійні зради вас з огидою кине партнер, то соррі, але цього недостатньо, щоб поставити вам діагноз.

Деякі фахівці скептично налаштовані щодо цього діагнозу. Насправді йому складно відповідати. Адже шкідливі наслідки найчастіше відбуваються внаслідок моральної оцінки оточення (звільнення, розлучення, аутинг). А спроби припинити поведінку виникають після цієї реакції оточення.

І хто ці люди, які найчастіше зазнають дистресу з приводу своєї «сексаддикції»? Люди з релігійними переконаннями. Люди, що наїлися текстів і відео, де їм вселяли, що вони хворі та ненормальні (більше 7 оргазмів на тиждень, так?). Люди розкриті, зганьблені або зазнали агресії від свого оточення. Вони починають соромитися та вважати себе дефектними, а потім шукають лікування від неіснуючої хвороби. Найчастіше їх дистрес якраз іде від сексофобії оточення та морального конфлікту. А головна підстава в тому, що цей наведений сором справді змінює їх сексуальну поведінку в патологічний бік.

*Компульсивне поведінка – поведінка, спрямоване зниження дискомфорту, що триває попри шкідливі наслідки.

Як погасити пожежу? Коротко про механізм сексаддикції

Ось вам парадокс: дистрес через моральні оцінки не повинен враховуватися при постановці діагнозу КРСП, але моральні оцінки створюють підтримуючий механізм розладу. Як це?

Ґрунт сексуальної компульсивності – це «нарцисична травма», тобто постійне почуття власної неприйнятності та необхідності приховувати себе сьогодення. Вона походить з довгої історії зневаги та поганого поводження з дитинства. І вона ж майже не відрізняється від травми прихильності, коли батьки систематично були нерозділені або жорстокі. Від цього почуття сорому від своєї неприйнятності може хронічно активуватися сексуальне спонукання. Чому? Тому що природна мета сексуального спонукання – підтвердження зв'язку з людьми та самоповаги.

Але сексуальна розрядка дає лише тимчасове полегшення. А до сорому, що йде з травми, потім додається сором за «неналежну» сексуальну поведінку. Це хибне коло. Фахівці з сексаддикції погоджуються: сором – це ключова емоція. Сором – це кисень вогню сексаддикції. Зниження сорому супроводжує зниження сексуальних процесів.

Як знизити сором?

У терапії неможливо швидко вирішити проблему глибокого сорому, що йде із хронічної травми, але можна знизити виробництво сорому в реальному часі. І тут є відмінності у підходах.

Очевидне консервативне рішення: припинити сексуальну поведінку. Очевидно, якщо це вдається, це відразу призводить до зниження сорому. Проте є проблема. Спроба лобового виправлення зміцнює переконання про неприйнятність своєї сексуальності, яке часто створюється ще в дитинстві і тому тісно переплетене з почуттям неприйнятного Я. Це робить виправний підхід нестійким до рецидиву, адже найменший вихід з рамок допустимої поведінки призведе до ланцюгового множення. вибуху компульсії.

Інше рішення: залишити виправний підхід за межами терапевтичного кабінету та почати з поваги людини до своєї сексуальності такою, якою вона є. У такому разі знижується здатність сорому до ланцюгового множення, покращується природна здатність сексуальності покращувати емоційний стан, а в результаті управління своєю сексуальною поведінкою покращується.

Як щодо дієти з води та трави?

Сексадикція – не адикція.

Компульсивна сексуальна поведінка часто порівнюють із хімічними залежностями. Але є важливі відмінності.

У лікуванні хімічних залежностей найпростішим рішенням вважається повна відмова від вживання та максимальне уникнення тригерів, що пробуджують потяг. Тобто, якщо у вас адикція до алкоголю, то вам краще викинути з дому пляшки з алкоголем і оминати стійку з пивом у супермаркеті. За аналогією з цим, деякі програми лікування сексаддикцій наказують своїм клієнтам жорсткі обмеження. Наприклад, перебуваючи серед людей, потрібно відвертатися і дивитися в стіну.

Консервативно налаштований фахівець із лікування сексаддикцій Тадеус Бірчард пише, що у його програмі лікування деякі клієнти обмежуються, наприклад, лише подружнім ложем (без порно та мастурбації), а іноді їм пропонують і період тотальної помірності, наприклад місяць. (А ви б змогли?). Як би попереджаючи обурення розкутої публіки, він пояснює, що його клієнти самі обирають свої обмеження відповідно до своїх цінностей. Людині може бути морально неприйнятним порно, одноразовий секс або мастурбація з фантазіями не про чоловіка. Крім того, сексуально залежним людям, на його думку, буває важливо отримати досвід того, що вони здатні до повної помірності і нічого страшного не станеться. (З цим складно посперечатися, адже ніхто ще не помирав від нестачі сексу чи мастурбації).

Ліберальніший секстерапевт Сільва Невес, вважає, що, працюючи з компульсивною сексуальною поведінкою, клієнту зовсім не обов'язково зав'язувати яйця вузлом. На його думку, у компульсивної сексуальної поведінки більше подібностей із компульсивним переїданням, ніж із хімічними залежностями. А що нам відомо про дієти та переїдання? Дієти призводять до переїдання. І в цьому полягає важлива відмінність від хімічної залежності.

Інша відмінність від хімічних залежностей полягає у наступному. У хімічній залежності згодом відбувається швидке зниження нейробіологічної функції liking (вам дедалі менше подобається) і водночас підвищення функції wanting (вам дедалі більше хочеться). У більшості випадків того, що визначають як сексаддикцію, і liking, і wanting залишаються стабільно високими. А більшість випадків, коли людина не відчуває задоволення від своєї (тим не менш повторюваної) сексуальної активності, пов'язана з тим, що через сорому він звик від'єднуватися від своїх відчуттів.

Це суперечка про важливі речі, яких залежить психічне добробут людей. Секстерапевти, що виросли на консервативній та релігійній заквасці, розробляють програми аналогічні «12-ти крокам» лікування хімічних адикцій. А секстерапевти, що дотримуються більш секспозитивних принципів, вважають, що називання компульсивної сексуальності «хворобою», «залежністю» і відповідне цим словам лікування шкодить людям.

Сільва Невес повідомляє:

«Ми нечасто чуємо про ту шкоду, яку програми 12-ти кроків завдають людям за допомогою сорому. У своїй клініці я щодня працюю з людьми, які постраждали від програм 12 кроків (і терапії «сексуальної залежності»)».

Компульсивна сексуальна поведінка більше схожа на бездумне пожирання фастфуду, ніж куріння чи випивку. І замість садіння людей на дієту з води та трави чи не краще навчити їх бути гурманами у дорогому ресторані своєї сексуальності?

Євген Саприкін, психолог, секстерапевт.

Автор телеграм-каналу про сексологію та психотерапію Psyzavr