Злочини проти ЛГБТІК+ в Україні часто стають «хуліганством»: що хочуть змінити
Сексуальна орієнтація та гендерна ідентичність досі не закріплені в Кримінальному кодексі як ознаки злочинів, мотивованих нетерпимістю.
В Україні злочини проти ЛГБТІК+ людей можуть не отримувати належної правової оцінки через прогалини у кримінальному законодавстві. Зокрема, сексуальна орієнтація та гендерна ідентичність досі не закріплені як захищені ознаки у справах про правопорушення, мотивовані нетерпимістю. Про це пише lgbti-consortium.
Через це гомофобний або трансфобний мотив нападу може залишитися поза увагою слідства, а саме правопорушення можуть кваліфікувати, наприклад, як хуліганство. На проблему звернула увагу Європейська комісія у звіті щодо України за 2025 рік. Там також зазначили, що в Україні досі немає систематичного збору даних про злочини на ґрунті ненависті.
Чому злочини можуть кваліфікувати як хуліганство
Відсутність чітких законодавчих положень ускладнює встановлення мотиву злочину. Якщо правоохоронці не фіксують гомофобний чи трансфобний мотив належним чином, він може фактично зникнути під час подальшого розслідування. У результаті напад, образи або інше правопорушення можуть отримати загальну правову кваліфікацію, яка не відображає того, що злочин був скоєний через упередження щодо людини. Проблема, за словами учасників дискусії, полягає не лише у кваліфікації. Навіть зареєстровані провадження можуть не доходити до суду або припинятися на етапі слідчих дій.
Із 211 проваджень до суду дійшла одна справа
За даними Gender Stream, протягом минулого року в Україні зареєстрували 211 проваджень щодо злочинів на ґрунті нетерпимості. До суду з них дійшла лише одна справа. Проблему обговорили 23 вересня на форумі Inclusion for Justice 2026 у Києві. Захід організувала громадська організація Gender Stream, а до дискусії долучилися представники державних інституцій, громадського сектору та міжнародних організацій.
Однією з центральних тем став законопроєкт №13597, який має наблизити українське законодавство у сфері протидії дискримінації та злочинам нетерпимості до стандартів Європейського Союзу.
Що передбачає законопроєкт №13597
За інформацією Національного ЛГБТІ-консорціуму, законопроєкт №13597 підписали 34 народні депутати та депутатки. Наразі документ очікує подальшого розгляду. Голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади Олена Шуляк заявила, що в новій ініціативі врахували недоліки попереднього законопроєкту та розділили зміни до кримінального й адміністративного законодавства.
Серед запропонованих змін — можливість ініціювати кримінальне провадження без заяви безпосередньо постраждалої людини. Це має дозволити реагувати на злочини навіть у випадках, коли потерпіла особа не може або не хоче самостійно звертатися до правоохоронців.
Законопроєкт уже пройшов Комітет Верховної Ради з питань європейської інтеграції. Наступним етапом має стати його розгляд профільним комітетом, який займається правоохоронною діяльністю.
Правоохоронцям потрібні чіткі критерії
Представник Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції Вадим Філін наголосив на необхідності чітких законодавчих критеріїв. За ними слідчі мають визначати, чи був злочин скоєний саме з дискримінаційним мотивом. Це важливо для того, щоб мотив нетерпимості не втрачався під час розслідування та правової кваліфікації.
На необхідності дієвого механізму захисту також наголосила Ольга Момот, заступниця директора департаменту та начальниця відділу рівних прав і недискримінації Офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. За її словами, система має не лише фіксувати випадки дискримінації, а й допомагати постраждалим відновлювати порушені права.
На форумі говорили про множинну дискримінацію
Окрему панель Inclusion for Justice 2026 присвятили досвіду спільнот, які стикаються з дискримінацією. Учасниці обговорювали невидимість таких порушень та множинну дискримінацію — ситуації, коли людина одночасно зазнає упередження за кількома ознаками. До дискусії долучилися Катерина Приймак із руху VETERANKA, Олена Левчишина з ромської правозахисної організації «Чіріклі», Анастасія Микитенко з ГО «Почута» та Wonder Media, Ганна Литвинова з Gender Stream і Катерина Бороздіна з «Ла Страда-Україна».
Також учасники форуму розглянули міжнародні стандарти та практики держав Європейського Союзу у протидії злочинам, мотивованим нетерпимістю.
Законопроєкт планують доопрацювати
24 вересня у Києві відбулася зустріч коаліції «За рівність та гідність». Її учасники та учасниці обговорили перспективи законопроєкту №13597 та положення, які необхідно доопрацювати перед можливим ухваленням документа. Для ЛГБТІК+ спільноти принципово важливо, щоб гомофобний або трансфобний мотив не зникав під час правової кваліфікації та розслідування злочину.
Йдеться не лише про формальну зміну законодавства. Захист від злочинів на ґрунті нетерпимості має працювати на кожному етапі — від першого звернення постраждалої людини до поліції до розгляду справи в суді.
Ваш донат дуже потрібен для авторів і функціонування сайту - https://www.nikopoltoday.com/donate (https://send.monobank.ua/jar/47W9Qm75Vz)
