Володимир Хомко: Як уродженець Тернопільщини зняв фільм про життя в Антарктиді під час війни

Фільм "Антарктида: Щоденники війни" присвячений українській антарктичній експедиції в умовах повномасштабного вторгнення. Прем'єра стрічки відбулася 28 жовтня в Києві під час кінофестивалю "Молодість". Про це пише видання "Терен".

Володимир Хомко, уродженець Тернопільщини, знімав фільм про українських полярників в Антарктиді, працюючи системним адміністратором 27-ї Української антарктичної експедиції, яка вирушила у 2022 році. Він взяв із собою стару камеру, щоб знімати відео для свого YouTube-каналу, а згодом вирішив створити документальний фільм про станцію "Академік Вернадський". На реалізацію проєкту Володимир та його команда витратили два з половиною роки.

Володимир був наймолодшим учасником експедиції і вже з дитинства мріяв про подорож в Антарктиду. Хоча виїзд української команди був запланований на 28 лютого 2022 року, через початок війни полярники не змогли вилетіти з Києва. Проте їм все ж вдалося дістатися станції "Академік Вернадський".

Ми їхали в експедицію в перші тижні повномасштабного вторгнення. Це було важке рішення, бо ти залишаєш сімʼю, їдеш на рік і не знаєш, що трапиться за цей період. На початку було дуже важко, слухали новини, телефонували до рідних. Я дуже люблю знімати відео та робити фото, тож взявши з собою камеру, знав, що робитиму це і в Антарктиді. Я не знав спершу, чи добре це все викладати у соцмережі, але продовжував знімати. Згодом я вирішив, що потрібно показувати, що Україна змогла попри війну здійснити наукову експедицію в Антарктиду. Це дуже важливо й для науковців – побачити, що попри складні часи науку підтримують, – розповів Терену автор і режисер фільму Володимир Хомко. 

У своїх відео він демонстрував красу Антарктиди, айсберги, пінгвінів і роботу полярників. Володимир зауважив, що багато людей не знали про українську полярну станцію і її діяльність, що й стало спонуканням для створення фільму, аби описати діяльність українців на материку і показати усі труднощі професії. 

Під відео було чимало позитивних відгуків, що їх дуже цікаво дивитись і навіть дітям це дає змогу відпочити і перезавантажитись. Одного разу, тренуючись у спортзалі на станції, я вирішив створити фільм. Я послухав подкаст відомого українського режисера і вирішив написати йому про свою ідею створення фільму про наших полярників, в якому показав би, як вони переживають війну також. Так, після піврічної зимівлі на материку я почав займатися зйомками фільму, – каже полярник. 

Фільм досліджує, як бути за 15 тисяч км від Батьківщини під час війни, коли рідні й друзі під загрозою. Володимир підкреслив важливість висвітлення цих особистих історій, доповнюючи їх кадрами роботи полярників.

Володимир хвилювався, чи витримає його камера до завершення експедиції, бо спершу переставав працювати дисплей, а потім кнопки. Із собою чоловік не мав багато акумуляторів, а на холоді вони розряджались ще швидше, тож це додавало труднощів у зйомках. Полярник каже, було не так вже й холодно, адже це була найтепліша зима на материку – мінус 8 градусів, однак перешкодами були сніг та вітер. 

Через вітер довелось зробити захист для мікрофона із шерсті вівці, яку я знайшов на горищі. А десь через 8-9 місяців на станцію до нас почали приходити туристи, і в одного із них я побачив мікрофон та запитав, чи зміг би він мені його продати. Дізнавшись, що  я знімаю тут фільм, він віддав мені його безкоштовно. А ще в одного туриста були акумулятори для камери такі як у мене, то він теж люб’язно погодився їх віддати. Звісно було важко знімати, бо через холод камера могла вимикатись просто під час зйомки, – пригадує Володимир Хомко. 

У фільмі взяли участь 14 осіб. Над монтажем фільму працювали понад 20 людей із п’яти країн світу, які допомагали хто з перекладом, хто з іншими технічними моментами. Володимир підсумував, що з 120 годин знятого матеріалу йому було складно вибрати найкраще для стрічки тривалістю в одну годину двадцять хвилин.

В лютому 2024 року фільм взяв участь у кіноринку під час одного із найпрестижніших в Європі та світі Берлінського міжнародного кінофестивалю “Берлінале”. 28 жовтня його показали в межах Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість». Згодом, як сподівається автор, стрічку транслюватимуть у мережі кінотеатрів України і закордоном.