В Україні створюють національну платформу для протидії мові ворожнечі
Правозахисники, державні органи та громадські організації напрацювали спільний план протидії мові ворожнечі та захисту свободи слова.
Національний ЛГБТІ-Консорціум долучився до створення національної багаторівневої та багатосторонньої платформи з протидії мові ворожнечі в Україні. Ініціатива має об’єднати державні органи, правоохоронців, суддів, правозахисників та громадські організації для спільної роботи над моніторингом, запобіганням і реагуванням на прояви мови ворожнечі. Про це пише Національний ЛГБТІ-консорціум у своїх соціальних мережах.
У Києві обговорили створення нової платформи
3 вересня у Києві відбулася зустріч високого рівня, організована Офісом Ради Європи в Україні. Її учасники обговорили створення національної платформи та спільноти практики, яка займатиметься моніторингом, запобіганням і протидією мові ворожнечі.
До заходу долучилися представники Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Координаційного центру з надання правничої допомоги, Міністерства юстиції, Національної поліції, системи підготовки суддів, а також громадських і правозахисних організацій. Окрему сесію присвятили міжнародним стандартам та практиці Європейського суду з прав людини, яку провів експерт Ради Європи Федеріко Фалоппа.
Після презентації чинних в Україні механізмів протидії мові ворожнечі учасники працювали у чотирьох групах. Вони окремо розглядали реагування на криміналізовані прояви мови ворожнечі, моніторинг та аналіз таких випадків, а також запобігання за допомогою неправових заходів.
Україні потрібне чітке визначення мови ворожнечі
Однією з ключових проблем учасники назвали правову визначеність. На їхню думку, Україні необхідне чітке робоче визначення мови ворожнечі та зрозуміла категоризація її проявів, щоб правоохоронні органи могли належним чином фіксувати й формувати відповідні кейси, а суди — розглядати їх у межах зрозумілих правових норм.
Водночас важливо розмежувати випадки, за які має наставати кримінальна відповідальність, та прояви, щодо яких достатнім і пропорційним може бути адміністративне або інше реагування. Такий підхід має допомогти одночасно захищати людей від дискримінації та насильства й не створювати надмірних обмежень для свободи слова.
Учасники також обговорили законодавчий напрям. Зокрема, йшлося про можливість узгодити та об’єднати в єдину систему два законопроєкти щодо протидії мові ворожнечі, які наразі напрацьовуються.
Моніторинг має охоплювати не лише медіа
Окрему увагу під час зустрічі приділили моніторингу мови ворожнечі. В Україні вже існують відповідні напрацювання для медіа — у березні Національна рада з питань телебачення і радіомовлення представила рекомендації щодо запобігання мові ненависті та дискримінації.
Рекомендації містять глосарій і критерії оцінки контенту, а також передбачають використання Рабатського порогового тесту. Під час оцінювання враховуються контекст висловлювання, статус та впливовість автора, його намір, зміст і форма висловлювання, масштаб поширення та ймовірність негативних наслідків.
Водночас сфера відповідальності медіарегулятора охоплює не весь інформаційний простір. Значна частина мови ворожнечі поширюється в інтернеті, зокрема через соціальні мережі та користувацький контент, що потребує окремих механізмів реагування.
Наступний етап — робота з цифровими платформами
Учасники зустрічі окремо обговорили питання взаємодії з міжнародними цифровими платформами та соціальними мережами. Йдеться про необхідність вибудувати ефективний механізм реагування на прояви мови ворожнечі, які поширюються онлайн, з урахуванням особливостей роботи глобальних платформ.
За підсумками роботи чотирьох груп учасники сформували спільну матрицю. У ній визначили пріоритетні проблеми, перші необхідні кроки, коло залучених сторін та результати, яких можна реально досягти протягом найближчих 3–6 місяців.
У межах подальшої роботи платформи планують шукати баланс між захистом людей від дискримінації та насильства і гарантуванням свободи слова та медіа. Водночас має бути чітко визначено межі допустимого державного втручання у свободу вираження поглядів.
Саме над побудовою такої системи протидії мові ворожнечі в Україні учасники планують продовжити роботу в межах нової національної платформи.
