Святослав Щеремет розповів про тектонічні зміни в Україні: що ми маємо, та куди рухатись суспільству?

Ти в курсі, що чисто приватний обмін нюдсами чи дикпіками навіть між близькими людьми — це кримінально (!) караний злочин?! Розповім, що нас чекає на шляху унормування суспільних відносин, які вже на багато кроків випередили старезне пострадянське законодавство:

– декриміналізація поширення інтим-контенту (колишня назва — ‘порнографія’), із жорсткими запобіжниками щодо поширення порно за участю неповнолітніх),

– декриміналізація продукування, надання, монетизації та споживання інтим-послуг (колишня назва — ‘проституція’), включаючи сучасні цифрові форми, як-от вебкам-моделінг, усілякі онліфанс, але також і контактні секспослуги, із одночасними жорсткими запобіжниками протиправній торгівлі людьми та сексуальній експлуатації, а також зі створенням людиноорієнтованої системи альтернативної соціалізації для людей, які бажають принципово й назавжди порвати зі сферою секспослуг,

– запровадження у сфері соціальних послуг ролі інтим-асистента для сприяння в забезпеченні сексуального життя для людей з інвалідністю, обмеженою мобільністю та інших пільгових категорій,

– принциповий перегляд карної відповідальності за так зване звідництво і утримання так званих «місць розпусти», із одночасним виведенням сексбізнесу з кримінальної тіні у правове поле,

– реформування морально застарілого законодавства нульових років про захист так званої «суспільної моралі», у зв’язку з карколомними зсувами в громадській свідомості, але з одночасними посиленням законодавчого захисту людської гідності чоловіків і жінок,

– реформування законодавства про сімейні відносини з метою запровадження рівного захисту всіх типів сім’ї з наданням додаткової підтримки сім’ям, які перебувають у більш скрутному становищі,

– принципове оновлення національного законодавства про допоміжні репродуктивні технології для забезпечення в Україні права людини на те, щоби виховувати генетично споріднену дитину.

Звісно, все це дуже амбітно, неочікувано та спірно. Але громадськість давно волає про зміни, і зараз, коли на шляху до гармонізації суспільних відносин із acquis communautaire Євросоюзу наша країна має зелене світло, ми входимо в добу тектонічних змін, які дозволять остаточно розірвати зв’язки з пострадянським законодавчим спадком.

Я наведу тільки один приклад. Знаєте, звідки в нашому законодавстві дурнувата заборона будь-якого обігу порнографії, навіть приватного? А все тому, що 1923 року в Женеві була підписана архаїчна конвенція проти порно, до якої Радянський Союз разом з Українською РСР долучився 1935 року і після цього запровадив відповідні кримінальні статті. А далі ці норми тишком-нишком перекочували з законів УРСР до законів незалежної України, і нікому в голову не прийшло тоді озирнутися на країни Європи, які ще в 70-х роках почали виходити з антипорно-конвенції 1923 року.

Саме цим складним темам було присвячено одну з майстерень Правозахисної неконференції під назвою «У Совєтському союзі сексу не було, чи є він в Україні?». Захід організували спільно наш неймовірний Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод і парламентська платформа “Fight for Health” / «100% життя» - Мережа ЛЖВ. На майстерні були представлені доповіді й презентації зіркової плеяди доповідачок: проф. Nataliya Gutorova, д-рки юр. наук пані Ірина Яковець, канд. юр. наук пані Oksana Kashyntseva, адвокаток і юристок "із іменем", таких як Анастасия Сербина та Lena Ponomarova.

А щоби додати до загальних розмов конкретики, в першому коменті дам посилання на спільну заяву організацій громадянського суспільства за декрим порноконтенту.

Автор Святослав Щеремет