Священник-блогер Олексій Філюк відповідає на питання про ЛГБТ: відданість традиціям, але й повага до особистого вибору

Олексій Філюк, священник Тернопільської єпархії ПЦУ і відомий блогер, не вперше викликає суспільний резонанс своєю відвертістю у питаннях, які викликають суперечності в релігійних колах. У розмові з виданням «Главком» священник не лише поділився своєю позицією стосовно ЛГБТК+ питань, але й акцентував увагу на важливості поваги до особистого вибору кожної людини. Про це пише Правозахисний ЛГБТ Центр "Наш світ".

ЛГБТ і Церква: Стриманість у словах, але тверда позиція

Філюк, як і багато представників українських церков, заявляє про те, що для нього і його віри одностатеві шлюби залишаються гріхом. За словами священника, навіть якщо Бог у Слові зазначає, що такі шлюби неприпустимі, він не може підтримати їх легалізацію. Однак Олексій Філюк наголошує, що кожна людина має право на власний вибір:

«Кожна людина вільна собі обирати свій шлях», — говорить він, підкреслюючи, що не має права обмежувати це право.

Відмова від вінчання одностатевих пар

Запитаний про можливість вінчати пару одностатевих людей, священник відповідає однозначно:

«Відмовлю, адже не маю такого права».

Для Філюка і його громади це питання є принциповим, оскільки, на його думку, церква не може змінювати свої віровчення, адже це призведе до розмитості моральних засад:

«Церква перетвориться на блудницю».

Однак, він також додає, що за межами церковних традицій люди мають право жити, як вони хочуть:

«Якщо Ганька хоче спати з Ганькою, то нічого страшного в цьому немає».

«Главком» спілкувався з військовим зі спільноти ЛГБТ(К)+, який розповів, що капелан у його підрозділі агресивно зреагував, дізнавшись про орієнтацію воїна. Церква є джерелом ненависті? Це проблема? 

Це особистий погляд того капелана. Кожен робить власний вибір.

Чи відспіває священник ЛГБТК+ військового?

Не менш важливою була відповідь на запитання про те, чи буде священник відспівувати ЛГБТК+ військового. Філюк пояснив, що кожну людину, яка прожила на Землі, слід проводити в останню путь з повагою.

«Ми хоронимо людину, яка захищала Україну, а не те, що вважаємо гріхом у ній», — зазначив він.

У своїх відповідях отець Олексій демонструє погляди сучасного ліберального консерватизму, абсолютно стандартні для провідних церков вільного світу, але досі екзотичні для посткомуністичних суспільств. Попри відверту брехню про «неокомуністичну диктатуру», яку не втомлюються повторювати українські релігійні ресурси, ніхто на Заході, крім самих вірян, не примушує церкви змінювати свої погляди та віровчення. Навіть у тих вже численних церквах, які дозволяють благословення одностатевих партнерів, священників не примушують це робити. Навіть не визнаючи одностатеві шлюби або партнерства, церкви не заперечують проти самого існування певної форми законодавчого визнання одностатевих пар для тих, кому це потрібно. Навіть не поділяючи погляди інших людей, церкви акцентують увагу на повазі до гідності та цінності людини як такої. Обстоюючи право на вільне вираження своєї думки, церкви не заперечують такого права і за інакомислячими.

Треба просто дотримуватися реальних, а не вигаданих, заповідей Христа:

«Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви з ними, бо в цьому Закон і Пророки».