Шлях Анни Кірей: від студентських ініціатив в Україні до міжнародної роботи в RFSL

Анна Кірей — українська квір-активістка, партнерка та мама, яка нині живе у Швеції та працює в RFSL (Шведська федерація за права ЛГБТКІ). Стаття створена на основі інтерв’ю ГО «Ти не один» з активісткою.

З 2022 до липня 2025 року Анна очолювала українську програму RFSL, а з серпня 2025-го обійматиме посаду радниці з питань впливу (Impact Advisor). Вона також уже дев’ять років є членкинею правління міжнародного жіночого фонду Mama Cash, що підтримує права людини та феміністичні ініціативи у світі.

Активістка згадує, що вперше замислилася про права ЛГБТІК+ ще у 16 років під час навчання в США, коли робила презентацію про усиновлення. Повернувшись в Україну, вона долучилася до громадських ініціатив, а згодом у Киргизстані співзаснувала першу лесбійську організацію «Labrys».

Комфортним періодом Анна називає роки навчання у США, де діяла велика активна ЛГБТІК+ спільнота. У Швеції ж, попри визнання її шлюбу, родина стикнулася з міграційними труднощами та довгим очікуванням дозволу на проживання дитині.

Анна відзначає посилення трансфобії у світі:

«Гендерконсерватори знайшли тему, як швидко набрати популістські голоси… Це через необізнаність та стереотипи».

Вона переконана, що український ЛГБТІК+ рух має чіткіше формувати меседжі для міжнародної спільноти, аби голоси були почуті не лише у великих містах.

Щодо перспектив цивільних партнерств в Україні Анна оптимістична:

«Мені здається, вони будуть. Можливо, раніше, ніж ми думаємо».

Попри труднощі, Анна знаходить натхнення в солідарності українців під час повномасштабної війни:

«За 6–10 місяців після вторгнення громадські організації стабілізувалися. Це залучені люди, готові підтримувати одне одного».

Вона наголошує на важливості справедливого розподілу донорських ресурсів, які мають ґрунтуватися на довірі й реальних потребах спільнот.

Своє відкриття світу Анна згадує просто:

«Мій найбільший камінг-аут був у 2005 році, коли я вперше змогла носити символіку і бути публічною. Моя бабуся дуже просто це сприйняла».

Історія Анни Кірей — це приклад сміливості бути собою, любові та боротьби за права людини. Це також історія надії на майбутнє України, яке формується завдяки активності та солідарності громад.