Символом російського скотства в Ізюмі стало зняття пов’язки з руки

Tomasz Glen
, 22:54, 20.09.2022

На читання тексту піде: 5 хвилин

162 дні Ізюм, що на Харківщині, був під російською окупацією. Після неї залишилися обвуглені багатоповерхівки, обстріляні магазини, вигорілі ресторани, розтрощені автівки...

0
Символом російського скотства в Ізюмі стало зняття пов’язки з руки Новини України - dniprotoday.com

Фото Максим Козьменко

162 дні Ізюм, що на Харківщині, був під російською окупацією. Після неї залишилися обвуглені багатоповерхівки, обстріляні магазини, вигорілі ресторани, розтрощені автівки. Цвинтар серед лісу, де закопували закатованих українців. Я приїхав до понівеченого війною Ізюма разом з волонтерами і на власні очі побачив трагедію розстріляного міста.

"Слава Україні! А ви гості в нашому місті? Рада, що ви приїхали! Подивіться, що вони [росіяни] тут накоїли. І навіщо? Я не розумію, кого вони прийшли визволяти?"

- знайомлюся на Центральній площі в Ізюмі з місцевою мешканкою. Наталія пережила російську окупацію, тривалий час жила в укриттях. Але таки дочекалася звільнення міста українськими військовими. Жінка обводить рукою площу, кожна будівля якої обстріляна, і знову задає риторичне питання: "Навіщо?..".

Біля спаленої районної військової адміністрації граються троє хлопчаків. Їхнє дитинство зруйнувала росія. Діти підкидають порожню бляшанку, бігають одне за одним. За мить їх гукає хлопець із центру площі, де зібрався гурт людей. Приїхав бус із продуктами. Хлопці стрімголов біжать по хліб. В Ізюмі знають ціну харчам, адже певний час люди жили в голоді. 

Ситуація в місті наразі вкрай проблемна — як з інфраструктурою, так і продовольством. В Ізюмі відсутня електрика, немає водопостачання, газу. Магазини розграбовані, продукти привозять волонтери й місцева влада. Місто виглядає похмурим і порожнім.

Ізюмчанин Василь каже: перш ніж увійти в місто, росіяни планомірно й методично нищили житлові будинки, інфраструктурні об’єкти, школи, лікарні. Вони знали, куди стріляють, переконаний чоловік.

Більша частина центру Ізюма нині прибрана від битого скла, обваленої штукатурки й цегли, залишків снарядів, патронів. Сапери завершують огляд закладів, у яких російські окупанти облаштовували свої штаби, склади й катівні. "Все буде чисто й безпечно", - запевняють рятувальники. 

"Тут нема вже що відновлювати, - каже Степан Масельський, начальник Ізюмської РВА, проїжджаючи повз одну зі спалених багатоповерхівок, - просто завалити будинок і новий будувати".

Обстрілами повністю знищений Ізюмський ліцей ?4. Це один з найстаріших навчальних закладів Харківщини — цього року йому виповнилося 140 років. Цікаво, що профілем навчання в ліцеї була українська філологія. 

В Ізюмі зруйновано і мости, які з’єднували береги річки Сіверський Донець. Дістатися на протилежний бік можна тільки понтонною переправою, яку облаштували українські військові. Але з’їзди до переправи такі, що проїхати можна хіба що позашляховиком.

Символом російського скотства в Ізюмі стало зняття пов’язки з руки

Будинок на вулиці Циганській. Завали розбирали вручну

Одним з найбільш трагічних місць в Ізюмі є житловий будинок по вулиці Циганській, неподалік пішохідного мосту. Від потужних обстрілів росіян обвалилася центральна частина — й поховала під собою 47 людей. Вони ховалися від ворожих снарядів у підвалі. Але це не допомогло врятуватися.

Розгрібати завали тоді відправили місцевих рятувальників, які залишилися в окупаційному Ізюмі. З техніки був тільки один екскаватор, тому вишукували потерпілих переважно вручну. На жаль, діставати довелося вже загиблих…

Саме в цьому будинку жила сім’я Столпакових. В одну мить загинули три покоління цієї родини: 5-річна Олеся, її 8-річна сестра, батьки — 31-річна Олена і 33-річний Дмитро, бабуся і дідусь. 

Символом російського скотства в Ізюмі стало зняття пов’язки з руки

Ізюм. Голод і катування

Місцеві розповідають, що довелося пережити під російською окупацією, крім постійних обстрілів. Люди тривалий час не мали доступу до продуктів — дехто виживав завдяки тому, що мав мед вдома — і споживав чайну ложку на день. Дехто і того не мав — і помирав з голоду. Хворі люди не мали доступу до ліків.  

Багатьох мешканців росіяни забирали у катівні. Так, відділок поліції Ізюма армія РФ перетворила у свою базу. Там виявили в’язницю та кімнату тортур, повідомив начальник слідчого управління поліції Харківщини Сергій Болвінов. У темних підвальних камерах люди перебували від декількох тижнів до місяців. Слідчі знайшли журнали зі списком затриманих, які вели окупанти, а також інструменти катувань - електричні кабелі.

Люди розповідають, що їх катували, вимагаючи назвати імена тих мешканців, які прихильно ставляться до української влади…

Цвинтар. "Це страшніше за Бучу"

Загиблих від обстрілів і закатованих ізюмчан російська окупаційна влада наказала закопувати в лісі на околиці міста. Це ще одне місце, перебуваючи на якому, відчуваєш страх і біль. Сотні людей — здебільшого цивільних чоловіків, жінок, дітей — поховані в піщаному ґрунті лісу. Сотні хрестів. На деяких — таблички з іменем та прізвищем загиблої людини, на деяких — тільки номери. У братніх могилах є ті, кому не дісталося жодної таблички… 

"Це страшніше за Бучу. Станом на понеділок ми нарахували 440 могил. Але люди поховані і по двоє, по троє, тому цифра буде більшою. Можливо, тисяча буде", — каже Степан Масельський.

Нас просять не заходити за межі червоних стрічок, натягнутих вздовж поховань, адже територія ще може бути замінована.

Десятки чорних й білих мішків з тілами складені поруч з уже порожніми могилами. Працівники, які здійснюють ексгумацію загиблих, час від часу змінюють одне одного. Вони одягнені в одноразові хірургічні халати, гумові рукавиці й респіратори. Стоїть характерний в’їдливий трупний запах. Ним просякнуте і повітря, і одяг. "Той момент, коли в тебе в роті пісок, і ти розумієш, що він не з пляжу", - намагається розрядити ситуацію хлопець, який викопує наступне тіло. Від його слів всередині стає ще більш моторошно.

У більшості ексгумованих людей є сліди насильства. Переламані кістки, зв’язані руки, ноги, на шиях мотузки, зав’язані руки... На зап’ясті одного з чоловічих тіл — синьо-жовта стрічка. Уже відомо, що це боєць Сергій Сова з Нікополя. Він —36-річний боєць 93-ї бригади "Холодний Яр". У чоловіка залишилося двоє малих дітей.

…Сьогодні Ізюм оговтується від піврічної окупації. Сьогодні Ізюм видихає з полегшенням, бо він знову український. 

 

Автором тексту є Максим КОЗМЕНКО

#Ізюм#Злочини рф

Новини Дніпра та України
Пишемо про все важливе
Кожен день щось нове. Будьте в центрі подій
Telegram - Останні новини
Дякуємо, що ви з нами. Слідкуйте за нами на Facebook, щоб отримувати від нас найцінніший контент.

Дата створення: 2022-09-20 22:54:04 · Читачі: 109

Hillary-shop UA