Представники консервативних організацій протестують у Києві: вимагають скасування «закону про нетерпимість»
13 травня під Мін’юстом відбулася акція проти законопроєкту №5488, який учасники вважають загрозою свободі слова, сімейним цінностям і суверенітету України.
У Києві під Міністерством юстиції України 13 травня відбулася акція протесту проти урядового законопроєкту №5488, що має на меті посилення відповідальності за прояви нетерпимості. Ініціаторами стали представники консервативних організацій.
Як повідомила кореспондентка hromadske, кілька десятків учасників, здебільшого молоді люди, зібралися з прапорами, гаслами та плакатами, серед яких: «Ні — тоталітаризму», «За свободу слова», «Ні — гендерній ідеології». Деякі протестувальники були з закритими обличчями.
Присутні скандували гасла: «Традиція, сімʼя, порядок», «Бог, Батьківщина, патріархат», «Deus vult», а також заклики, що містять ознаки радикального націоналізму, наприклад: «Памʼятай, чужинцю: тут господар — українець».
На думку організаторів, законопроєкт №5488, зареєстрований ще 13 травня 2021 року, загрожує традиційним сімейним цінностям, свободі слова та суверенітету. Саме тому дату обрали символічно — у четверту річницю його реєстрації. Законопроєкт досі не розглядався у Верховній Раді, однак нещодавно був внесений до порядку денного.
На місці акції працювали представники поліції, ювенальної служби та діалогової поліції. Правоохоронці перевіряли учасників на наявність заборонених предметів. У разі правопорушень неповнолітні мали б відповідати разом із батьками.
Організатори заявили, що передали до Міністерства юстиції звернення з вимогою відкликати законопроєкт. Вони чекають на реакцію відомства.
Що за законопроєкт?
13 травня 2021 року прем’єр-міністр Денис Шмигаль подав до Верховної Ради законопроєкт №5488, який передбачає покарання за дискримінацію й злочини на ґрунті ненависті.
Зокрема, в законопроєкті вводиться поняття «нетерпимість», яке позначає упереджене ставлення щодо певної групи людей за низкою ознак: расою, віком, статевою приналежністю, станом здоров’я, гендерною ідентичністю, соціальним статусом та сексуальною орієнтацією.
Цей законопроєкт асоціюється із захистом ЛГБТК+ спільноти, хоча він не обмежується лише цим. Наприклад, якщо жінці відмовили в найманні на роботу через те, що в неї мала дитина, це теж дискримінація, яка підпадає під дію законопроєкту.
Хоча у Кримінальному кодексі вже є стаття про порушення рівноправності, через відсутність поняття «злочин на ґрунті нетерпимості» правоохоронці не мають чітких ознак, коли інкримінувати її.
Цей законопроєкт рекомендував ухвалити Європейський Союз, однак народні депутати його досі не розглянули.
