Полонені з КНДР: Україна заперечила домовленість із Сеулом про секретність
Київ і Сеул по-різному трактують домовленості щодо передачі двох полонених військових КНДР, захоплених українськими силами в Курській області.
Між Україною та Південною Кореєю виникла суперечка щодо публічного розголошення інформації про передачу двох військовослужбовців КНДР, захоплених українськими силами в росії. Сеул заявляє, що сторони домовлялися зберігати інформацію конфіденційною, тоді як Київ заперечує існування такої угоди. Про це повідомляє видання Financial Times із посиланням на власні джерела та офіційні заяви посадовців обох країн.
Приводом для дипломатичної напруженості стало повідомлення президента України Володимира Зеленського про передачу двох північнокорейських військовополонених Південній Кореї.
Що заявляє Південна Корея
Офіс президента Південної Кореї 27 вересня зажадав від України офіційного пояснення та вибачень. У Сеулі заявили, що Київ в односторонньому порядку повідомив про передачу полонених попри попередню домовленість про конфіденційність. Південнокорейська сторона також назвала неправдивим подальше заперечення Києвом існування домовленості та заявила, що ситуація негативно вплинула на довіру між урядами двох країн.
За версією Сеула, питання передачі полонених обговорювалося Україною та Південною Кореєю через різні канали, а конфіденційність мала враховувати безпекові, дипломатичні та гуманітарні ризики для самих військових і їхніх родин.
Яка позиція України
Українська сторона заперечує, що була укладена домовленість про нерозголошення інформації.
Радник президента України з питань комунікацій Дмитро Литвин заявив, що «такої угоди не було». Водночас, за повідомленням Reuters, Україна не надала публічних деталей щодо нібито домовленостей, а сторони по-різному описують характер попередніх консультацій.
Таким чином, наразі публічні заяви Києва та Сеула щодо самого факту домовленості про конфіденційність відрізняються.
Що відомо про двох військовополонених
Двох військовослужбовців КНДР українські сили захопили в Курській області Росії у січні 2025 року. Згодом стало відомо, що вони висловлювали бажання виїхати до Південної Кореї.
23 вересня 2026 року Володимир Зеленський повідомив на Генеральній асамблеї ООН, що Україна передала двох північнокорейських військовополонених Південній Кореї. Саме це публічне повідомлення стало приводом для нинішньої суперечки між Києвом і Сеулом.
Чому питання є чутливим
Ситуація має не лише дипломатичний, а й гуманітарний вимір. Південнокорейська влада наголошує на можливих безпекових наслідках розголошення інформації для самих військових та їхніх родин.
За оцінками експертів, питання також пов’язане з особливостями ставлення влади КНДР до громадян, яких вважають перебіжчиками. Водночас конкретні наслідки для родин двох військовополонених у цьому випадку публічно не встановлені.
Суперечка може вплинути на двосторонні відносини
Інцидент відбувається на тлі співпраці України та Південної Кореї щодо питань, пов’язаних із залученням військових КНДР до війни Росії проти України.
Станом на 28 вересня Сеул вимагає офіційного пояснення від Києва, а Україна продовжує заперечувати наявність домовленості про нерозголошення. Публічних документів, які б остаточно підтверджували одну з двох версій щодо характеру домовленостей, наразі не оприлюднено.
