Підтримка, яка потребує визнання: історія Дмитра та Олександра

«Цивільні партнерства потрібні не лише для пар, а й для побратимів чи друзів, які хочуть піклуватися один про одного», — каже Дмитро, ветеран з Краматорська. Ці слова розкривають важливу проблему, яку, на жаль, ще не вирішено в Україні. Дмитро розповідає свою історію, що почалася з камінг-ауту, після якого він залишився без підтримки своєї родини. Про це пише ГО Точка опори ЮА.

Після того, як Дмитро відкрито заявив про свою орієнтацію, його стосунки з батьками зазнали серйозних змін. 

«Мої батьки перестали зі мною спілкуватися, і я залишився сам на сам із війною», — з болем згадує він.

Особливо важко було після поранення, коли Дмитро потрапив до лікарні. Він бачив, як інших військових відвідують дружини чи родичі, а до нього не міг прийти ні хтось із рідних, ні його партнер.

«Мій партнер не міг мене відвідати, бо його не вважають членом моєї родини. Це дуже боляче, коли в такі моменти ти залишаєшся без підтримки».

І хоча партнер був для Дмитра тим, хто надавав йому підтримку, у державних установах його статус не визнавався, що ставало бар’єром у найскладніших ситуаціях.

Дмитро впевнений, що запровадження цивільних партнерств в Україні могло б вирішити безліч проблем, з якими стикаються люди, що мають нетрадиційну орієнтацію.

«Ми з Олександром могли б піклуватися один про одного під час ротацій чи лікування, а в разі потреби подати запит на з'ясування статусу зниклого безвісти. Це про можливість підтримувати тих, хто є для нас справжньою родиною».

Прийняття законопроєкту про цивільні партнерства в Україні є важливим кроком до справедливості. Це крок, який забезпечить рівні права для всіх громадян, зокрема для військових і їхніх партнерів. Дмитро впевнений, що такий крок дозволить забезпечити підтримку для людей, які не можуть скористатися традиційними правами через відсутність офіційного визнання своїх стосунків. Це не лише питання юридичної рівності, але й моральної справедливості.

Україна рухається до європейських цінностей, де рівність, справедливість, права людини та повага до людської гідності є основою суспільства. І сьогодні ці принципи підкріплюються відвагою українців і українок, які на фронті щодня борються за ці цінності. ЛГБТК+ військові, які ризикують життям за нашу свободу, заслуговують на те, щоб також бути вільними — бути собою і жити без дискримінації. Тому підтримка цивільних партнерств — це не лише підтримка людей у любові, але й підтримка тих, хто віддає своє життя за майбутнє країни.