Партнерства, антидискримінаційні закони та ЄС: що чекає на права ЛГБТІК+ в Україні
Нова сесія Верховної Ради може стати вирішальною для прав ЛГБТІК+ людей. Серед ключових питань — партнерства, антидискримінаційні закони та вимоги ЄС.
Новий політичний сезон в Україні розпочався 1 вересня разом із 16-ю сесією Верховної Ради IX скликання. Вона триватиме до кінця січня 2027 року і може стати принциповою для низки рішень, які безпосередньо впливають на становище ЛГБТІК+ людей в Україні. Про це пише Святослав Шеремет у своїх соціальних мережах.
Про ключові законодавчі кроки розповів правозахисник Святослав Шеремет.
За його словами, йдеться не лише про окремі законопроєкти щодо ЛГБТІК+ людей. Частина необхідних рішень пов’язана з виконанням рішень Європейського суду з прав людини, євроінтеграційними зобов’язаннями України, дорожньою картою верховенства права та фінансовою підтримкою з боку Європейського Союзу.
На думку Шеремета, значна частина необхідних документів уже підготовлена. Тож головним питанням найближчих місяців стане політична готовність влади ухвалювати відповідні рішення.
Реєстровані партнерства залишаються одним із головних питань
Одним із найбільш помітних питань є юридичне визнання одностатевих пар.
Україна має виконати позитивні зобов’язання, які випливають із рішення ЄСПЛ у справі «Маймулахін і Марків проти України». Йдеться про створення правового механізму, який дозволить одностатевим парам офіційно оформлювати свої сімейні відносини.
Для ЛГБТІК+ людей це має не лише символічне, а й практичне значення. Визнання партнерства дозволило б врегульовувати майнові питання, спадкування, взаємні права та обов’язки.
Особливо актуальним це питання є в умовах повномасштабної війни, коли юридичний статус партнера може мати важливе значення для захисту прав людини, з якою фактично створена сім’я.
Шеремет зазначає, що Україна вже багато років не виконує відповідне зобов’язання. Водночас питання набуло додаткової ваги у процесі вступу до ЄС. За його словами, Європейська комісія включила його до проміжних умов у межах бенчмарка 23.14 «Рівність і недискримінація».
Наразі серед можливих шляхів називають ухвалення законопроєкту №12252 про реєстровані партнерства або перенесення ключових положень щодо правового визнання одностатевих пар до проєкту нового Цивільного кодексу №15150.
Також влітку Європейський парламент закликав Україну забезпечити захист прав ЛГБТІК+ людей під час модернізації цивільного законодавства.
Таким чином, питання реєстрованих партнерств дедалі більше пов’язується не лише з внутрішньою політикою, а й із євроінтеграційним курсом України.
Україна має виконувати зобов’язання у сфері прав людини
Окремий блок питань стосується роботи Кабінету Міністрів.
Після формування нового уряду мають з’явитися нова програма його діяльності та план пріоритетних заходів. Важливу роль у цьому процесі відіграватиме Дорожня карта з питань верховенства права.
У документі є окремий блок 3.11, присвячений правам людини для ЛГБТІК+ людей.
За словами Шеремета, Україна вже систематично відстає від частини строків, передбачених дорожньою картою. Тому найближчі місяці мають продемонструвати, чи перейде уряд від формального виконання зобов’язань до конкретних рішень.
Ще одним важливим механізмом є Ukraine Facility. Правозахисник наголошує, що правозахисна реформа включена до Плану України в межах цього інструменту як одна з умов отримання значного фінансування.
Національна стратегія у сфері прав людини чекає на затвердження
Важливе місце у цьому процесі займає нова Національна стратегія у сфері прав людини до 2035 року.
Документ уже розроблений, однак для набуття чинності його має затвердити президент своїм указом.
Отже, реалізація змін залежить не лише від парламенту. Частина рішень перебуває у сфері відповідальності Кабінету Міністрів, а частина — безпосередньо президента.
За словами Шеремета, права людини дедалі тісніше пов’язуються з європейською інтеграцією України — від виконання законодавчих бенчмарків до отримання фінансової підтримки.
У Верховній Раді залишаються антидискримінаційні законопроєкти
На розгляді парламенту, за оцінкою правозахисника, залишається до десяти законопроєктів, які містять положення про захист від дискримінації за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності.
Водночас перспективи у цих документів різні. Частина вже пройшла перше читання, а деякі мають статус євроінтеграційних, що передбачає їх пріоритетний розгляд.
Шеремет вважає, що парламенту варто переходити від тривалих дискусій до ухвалення конкретних рішень, адже значна частина необхідних законодавчих напрацювань уже існує.
«Все, що треба, вже написано. Просто взяти й проголосувати. Потім вдосконалимо», — зазначає правозахисник.
Права ЛГБТІК+ як частина європейського майбутнього України
За словами Шеремета, Україна сьогодні воює не лише за територію, а й за те, якою державою вона стане після перемоги.
Якщо країна декларує свою належність до європейського простору свободи, демократії та прав людини, ці принципи мають поширюватися на всіх громадян.
ЛГБТІК+ українці служать у Силах оборони, працюють, сплачують податки, створюють сім’ї та беруть участь у житті й відбудові держави.
У цьому контексті правозахисник наголошує, що йдеться не про створення «особливих прав», а про усунення юридичної нерівності.
Відтак 16-та сесія Верховної Ради може стати важливим показником того, наскільки послідовно Україна готова виконувати свої міжнародні та євроінтеграційні зобов’язання.
Осінь і зима 2026–2027 років можуть показати, чи зробить українська влада конкретні кроки у сфері захисту прав ЛГБТІК+ людей та наскільки швидко країна просуватиметься до європейських стандартів.
