Одностатеві шлюби та демографія: де прорахувалися скріпоносці?

Московська гомофобія. Російські гомофобні архаїзатори часто мотивують свою гомофобію турботою про народжуваність. Тільки дійсність спростовує кожне їхнє слово.

У популярному московському ТГ-каналі на мільйон з лишком передплатників пройшло цікаве опитування. Читачів питали, що найбільше загрожує демографія. Зі 170 тисяч тих, хто відповів (ось це релевантна вибірка!) 35% зійшлися на тому, що всьому виною невпевненість у майбутньому. Ще 30% посилалися на низькі доходи. А ось на третьому місці опинилися одностатеві шлюби. До речі, майже стільки ж респондентів відповіли, що демографії загрожує нестабільність, але зараз не про неї.

Нагадуємо Вам, що гомосексуали врятували планету від СНІДу. Ткож ми писалм, що лесбыйська родина була вимушена втекти з РФ, через те, що вони закликали зупинити війну проти України. 

Отже, 14% читачів ТГ-каналу «Новини Москви» звинувачують у низькій народжуваності геїв та лесбіянок. Це, звичайно, не горезвісна путінська більшість, але змушує задуматися. До того ж перші особи держави також мотивували свої гомофобні ініціативи цим питанням. Мовляв, у нас дітей мало народжується. Тож ми за «традиційні» сім'ї, бажано багатодітні.

А що із демографією?

А з нею в росії справді біда. Минулого року природне зменшення населення (коли народилося менше людей, ніж померло) перевищило мільйон людей. Багато хто вирішив, що це через ковід.

Але, за даними Росстату, за січень-травень 2022 року спад склав 355,1 тисячі осіб. Це лише на 5 тисяч менше, ніж за аналогічний період минулого пандемійного року. Болячка наче трохи відступила, смертність знизилася (на 26 тис. чол). Ось тільки кількість народжених поменшала ще сильніше: на 31 тисячу. І всі ці діти були зачаті ще до війни та спровокованої нею кризи.

І все це відбувається в скріпній росії, де одностатеві спілки поза законом («скажіть спасибі, що поки не ввели статтю за мужоложство), де шлюб — це спілка чоловіка та жінки, а замість богомерзкого Святого Валентина на державному рівні святкують дивних персонажів Петра та Февронію .

А як вони?

У жодному разі не скріпних Нідерландах, де вседозволеність, одностатеві шлюби, марихуана і все не православненько, демографія теж у кризі. У 2021 році природний приріст становив жалюгідні 7,7 тисячі осіб (на тлі російської впали в мільйон — не так і погано). На 1000 осіб припало 10.2 народжених та 9.7 померлих. Для Росії ці показники становлять 9,7 та 14,6 відповідно.

Ну та гаразд, а що за океаном? У США народжених та померлих виявилося майже порівну, а природний приріст становив 44 тисячі осіб.

А от у ближчій до нас за кліматом Канаді природний приріст — 57,7 тисяч. І так, там кількість офіційно зареєстрованих одностатевих шлюбів давно перевищила 100 тисяч. Щоправда, це лише близько одного відсотка від загальної кількості одружень, і багато пар утримуються від реєстрацій, проте.

То в чому причина?

Звісно, ​​скріполюби одразу можуть навести контрдоказ: а от за старих часів у нас народжували по 12 дітей, населення росло, а потім згубний Захід усіх розбестив. А ще нагадають, що в найрелігійніших регіонах країни народжуваність вища.

Але будь-який соціолог знає причину зниження народжуваності, і вона описується трьома словами: Другий демографічний перехід. Перший трапляється в епоху індустріалізації та урбанізації: люди переїжджають у міста, отримують доступ до медицини, в результаті все більше дітей доживає до повноліття (за давніх часів це вдавалося небагатьом) і виходить демографічний вибух. А другий — це коли жінки набувають рівних прав, сім'ї стають нуклеарними, контрацепція доступною. У результаті народжують менше і пізніше, натомість у кожну дитину вкладають максимум зусиль. Грубо кажучи, це перехід від кількості до якості.

Все це дуже приблизний і неточний з наукового погляду опис. Але важливо, що всі ми так чи інакше цей перехід переживаємо: і згубний Захід (раніше), і пострадянський простір, і дружній Китай. І до Африки навіть починає доходити.

Але ось у чому проблема. Різні країни ці етапи відбуваються зі своєю специфікою. Китайці, злякавшись наслідків першого демографічного переходу, проґавили другий. У результаті луна політики «одна сім'я — одна дитина» може невдовзі обрушити Піднебесну в економічну катастрофу. У Росії влада вирішила скасувати соціальний прогрес і загнати суспільство у стан вікової давності. Виходить не дуже, далі буде лише гірше. А ось розвинені країни пішли іншим шляхом і надали громадянам можливість самим вирішувати, в яких сім'ях їм жити.

А що ж одностатеві шлюби?
Результат очевидний: другий демографічний перехід розвинуті країни переживають набагато м'якше. По-перше, за рахунок імміграції: вони залучають якісний людський капітал із країн другого і третього світу, отримуючи цим як зростання економіки, а й поповнення генофонду. По-друге, і народжуваність там краща, ніж у диктатурах.

І причину цього добре видно і в результатах опитування московського паблика. Коли люди живуть у стабільній державі і впевнені у майбутньому, вони охоче заводять дітей. Вони розуміють важливість цього рішення, вони відповідальні перед новими поколіннями. Вони знають, що дитина отримає хорошу освіту і гідну роботу, що її не труїтимуть у школі пропагандою і не відправлять на війну за забаганням чергового правителя. Вони впевнені, що їхнє майбутнє краще за минуле.

І так, одностатеві сім'ї теж мають потомство. Способи для цього є, вони різні, але легальні та схвалені суспільством. Наприклад, музикант Елтон Джон та актор Ніл Патрік Харріс у своїх сім'ях виховують по двох дітей. Вони виростуть у коханні та турботі, їх не відберуть органи опіки, їх не загноблять у школі.

І якщо безпосередньо одностатеві шлюби менш впливають на демографію, то непряма роль велика. Якщо країна поважає будь-яку сім'ю, якщо вона гарантує рівність і свободу вибору, то й гетеросексуальні пари частіше схиляються до того, щоб зробити в цей світ нову людину.

І що тепер?

У росії зміни на краще — це ймовірність, яка прагне нуля. Хоч би як намагалася влада загнати населення в «прекрасне» минуле, люди бачать, що відбувається навколо. І так, всупереч лінії партії, вони не худоба, і не розмножуються за наказом царя-батюшки. Нинішня війна лише посилить демографічну катастрофу, і вибиратися з неї доведеться довго, якщо взагалі вийде.

А чи взагалі є шанс? Звісно. Але багато що має змінитися. Прикладів, добре, вистачає. Просто треба робити все навпаки. Не ділити людей на сорти, не займатися шаленим патерналізмом, а просто забезпечити гарне сьогодення та прекрасне майбутнє. І якщо воно взагалі можливе, то однією з найяскравіших ознак буде визнання одностатевих спілок.

А поки що цього не сталося, кожен вирішує, як йому діяти в нинішній ситуації. Можна спробувати зберегти свій світ, можна боротися за свої права, усвідомлюючи всі ризики цієї боротьби. А можна просто виїхати туди, де їх уже шанують. І ніхто, крім самої людини, яка зустріла своє щастя (яке, звичайно, не буває «неправильним»), не має права диктувати цей вибір.

Текст Antony Sπyros