Новий Цивільний кодекс України: правозахисники заявили про загрози для ЛГБТІ
Правозахисники заявляють, що проєкт нового Цивільного кодексу може виключити одностатеві партнерства з правового поля України.
В Україні триває активна дискусія навколо проєкту нового Цивільного кодексу, який, за оцінками правозахисників, може мати суттєві наслідки для забезпечення прав ЛГБТІ-людей. Зокрема, експерти звертають увагу на те, що документ у чинній редакції не передбачає жодної форми правового визнання одностатевих сімейних партнерств.
Про це повідомив представник Національного ЛГБТІ-консорціуму Святослав Шеремет. За його словами, проєкт Цивільного кодексу фактично повністю викреслює одностатеві партнерства з правового поля України, що суперечить задекларованій меті гармонізації національного законодавства з правом Європейського Союзу.
Це питання було винесене ЛГБТІ-організаціями на розширене онлайн-засідання двох робочих (переговорних) груп у межах євроінтеграційного процесу України. Йдеться про групи з питань судової влади та основоположних прав (розділ 23), а також з питань юстиції, свободи та безпеки (розділ 24), у межах яких оцінюється відповідність українського законодавства стандартам ЄС.
У засіданні взяли участь близько ста представниць і представників органів державної влади, відповідальних за реалізацію Дорожньої карти з питань верховенства права, а також експертного середовища та громадянського суспільства. За словами Шеремета, позиція ЛГБТІ-організацій була почута, а урядові партнери запевнили, що проєкт Цивільного кодексу №14394 буде доопрацьований з урахуванням рекомендацій Європейської комісії щодо необхідності законодавчого врегулювання правового становища одностатевих партнерств.
Окрему увагу під час обговорення приділили темі злочинів на ґрунті ненависті. Представники ЛГБТІ-консорціуму нагадали про зміни в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, запроваджені Офісом Генерального прокурора у вересні минулого року. З одного боку, реєстр тепер дозволяє враховувати дискримінаційні мотиви, зокрема за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. З іншого — з ЄРДР були вилучені всі раніше передбачені підстави нетерпимості та ненависті.
На думку правозахисників, така ситуація створює розбіжності з Дорожньою картою з питань верховенства права, яка прямо передбачає облік злочинів на ґрунті ненависті за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Цю проблему окремо озвучили представникам Офісу Генерального прокурора, наголосивши на потребі подальшого нормативно-правового врегулювання.
Водночас у ЛГБТІ-спільноті позитивно оцінюють підхід Міністерства юстиції України. За словами Святослава Шеремета, відомство демонструє готовність до діалогу, дотримується принципу залучення експертної громадськості до процесу євроінтеграції та враховує аргументи правозахисників у подальшій роботі.
Представники громадянського суспільства наголошують, що євроінтеграція України — це не лише формальне ухвалення законодавчих актів, а й реальна відповідність державної політики європейським цінностям, передусім у сфері прав людини. Відповідальність за цей процес лежить як на державних інституціях, так і на активній участі неурядових організацій.
