Квартали, про які мовчать: колишні місця хтивості в Києві

Київ має свою темну сторону: відомі вулиці столиці з історією розпусти, де колись процвітали борделі, і де розгорялися пристрасті, про які мовчать сьогодні.
Київ, як і багато інших великих міст, має свою темну сторону, приховану під історією та архітектурними пам’ятками. Деякі райони міста свого часу стали осередками не лише для інтелектуальних і культурних подій, але й для місць, де розгортались інші, менш пристойні справи. Ось кілька таких історичних локацій Києва, про які, можливо, варто було б розповідати більше, адже вони захоплюють не тільки архітектурною красою, а й тінями минулого.
Думська площа
Тепер це відомий Майдан Незалежності, символ сучасної України. Однак не завжди це місце було таким важливим та величним. Тут, на місці сучасної міської адміністрації, раніше розташовувалися інші заклади. Саме сюди приходили молоді дівчата, що в пошуках грошей зверталися до чоловіків, яких тоді називали "папіками". У недалекому минулому, неподалік знаходився й Гранд готель, де пари розважалися
Володимирська гірка
Колись тут вперше з'явився бузок, і, звичайно, кияни гуляли тут постійно. Як би не було, проте весняний цвіт добре бив у голову тим, кому хотілося "тут і зараз". Саме тому з кущів нерідко можна було чути дещо інтимне. А біля фонтану стояли чоловіки, які запрошували на побачення чоловіків. Ще тоді були випадки, коли дядьки з грошима розбещували хлопців, які вчились у духовних семінаріях. 19-20 ст. ховає у собі значно більше, ніж великі війни.
Михайлівська, 18А
Вивіска "Дантист", яка, як усі зрозуміли вже, не вказувала на наявність фахівця. Це був заклад терпимості Клементини Вишиватої, де стояли 3 ліжка для тих, хто любив грішити. Згодом жінку викрили та оштрафували, але вона була настільки одержима ідеєю, що опісля відкрила масажний кабінет на сусідній вулиці.
Андріївський узвіз
Те, що відбувалось там, зараз називають Щекавицею. Вулиця червоних ліхтарів по-київськи, справжнє місце розпусти. Священник Андріївської церкви писав скарги в адміністрацію, мовляв, пристойні жінки бояться ходити на вечірню службу. Усе здійснилось — але борделі перенесли трохи нижче по узвозу. Жінки завжди були жінками, тому не дивно, що тамтешні повії хотіли помсти. Саме тому після "роботи" вони ходили у церкву та сповідалися священникам про тяжкі гріхи у великих деталях.