Ким би ти не був, якщо борешся за свободу: історія медикині та журналістки Сари Ештон-Сірілло про її досвід в Україні
Сара Ештон-Сірілло розповідає про досвід в Україні, роль міжнародної підтримки та важливість допомоги США для перемоги в боротьбі проти російської агресії.
Допомога Україні в перемозі у цій війні є найкращою інвестицією в національну безпеку США, вважає медикиня кримськотатарського добровольчого батальону Сара Ештон-Сірілло. До того, як приєднатися до батальону, вона була єдиною іноземною журналісткою, яка висвітлювала війну в Харківській області. Про це пише Голос Америки.
Журналісти "Голосу Америки" зустрілися з нею у Вашингтоні, куди вона приїхала, щоб інформувати американських законодавців і експертів про ситуацію на фронті. Це її перша поїздка до США за дев'ять з половиною місяців, протягом яких вона перебувала в Україні. Вона розповідає, що на початку повномасштабного вторгнення сильно хвилювалася, перетинаючи український кордон. Причому хвилювалася не стільки через війну, скільки через те, що є трансгендерною жінкою.
«Тому що були проблеми з моїми документами щодо зміни статі. А також я не була впевнена, як українці будуть ставитися до трансгендерної репортерки, яка буде вести репортажі з країни під час війни», – розповідає Ештон-Сірілло.
Замість того, щоб відчувати відчуження, каже вона, досвід в Україні змінив її розуміння того, як суспільство може ставитися до представників сексуальних меншин.
«З першого дня, коли я в’їхала, коли мені поставили штамп у паспорті, я побачила, наскільки гостинною є Україна. Це не питання толерантності чи ідентичності. Україна є нацією, яка цінує волю та свободу для всіх людей», – розповідає Ештон-Сірілло.
Вона зазначає, що таке ставлення допомогло їй працювати з більшим ентузіазмом, спочатку як журналістці, а тепер і як військовослужбовиці.
«Для українців моя гендерна ідентичність взагалі не є важливим питанням. Ким би ти не був, якими б не були твої цінності, що б не відбувалося у твоєму особистому житті, якщо ти борешся за волю і свободу, Україна вітає тебе», – говорить вона.
Згідно з одним із останніх рейтингів рівноправності ЛГБТ-спільнот, проведеного платформою Equaldex, Україна займає 62-ге місце у світі, поряд з іншими країнами Східної Європи. Однак, за словами Сари, ставлення до представників сексуальних меншин у країні значно змінилося саме під час повномасштабного вторгнення.
«Люди можуть жити більш автентично, можуть брати участь у всіх аспектах життя суспільства. Ми бачили, як президент Зеленський торкався питання одностатевого партнерства», – каже вона.
Ештон-Сірілло розповідає, що під час роботи в Харкові та області з березня, коли вона була фрілансеркою та висвітлювала війну у соціальних мережах, її вразили доступ і свобода дій, які вона мала як журналістка, незважаючи на введення воєнного стану.
«У США, коли ми уявляємо воєнний стан, нам здається, що це такі драконівські, жахливо суворі закони. Але за президента Зеленського та українського Міністерства оборони я виявила, що у мене більше свободи як репортерки в Україні в умовах воєнного стану, ніж якщо б я намагалася, наприклад, знімати поліцію в Сполучених Штатах», – розповідає жінка.
Проте був один інцидент, який змусив її сумніватися в етичності своїх дій як журналістки. 10 жовтня, коли вона приїхала до Києва з робочими справами, Сара записала відео на тлі тіла загиблої людини — жертви першого масованого обстрілу, здійсненого росією по українській інфраструктурі. Це відео швидко набрало популярності в соціальних мережах і викликало хвилю критики на адресу журналістки.
За її словами, вона не очікувала, що відео викличе таку бурю обговорень:
«Я розумію, як це вплинуло на людей, які побачили таку шокуючу картинку. Але я щойно приїхала зі Сходу, де це було повсякденним життям».
Тоді, зазначає Ештон-Сірілло, вона вже почала оформлювати документи для вступу до Збройних сил України, співпрацюючи з українським урядом як цивільна особа, адже війна, з усією своєю жорстокістю, стала для неї особистою справою. Вона пояснює, що виросла на півдні США, де здобула навички поводження з вогнепальною зброєю, а також, завдяки одному з попередніх місць роботи, має досвід надання медичної допомоги. Сара розповідає, що пройшла вишкіл у кримськотатарському добровольчому батальйоні імені Номана Челебіджіхана, до якого приєдналася, зокрема, з курсом надання першої медичної допомоги.
«Командир прийняв у мене іспит на те, що повинен знати бойовий медик. А потім мене відправили на навчання Triple C, яке є стандартним курсом НАТО для медичного навчання бойових рятувальників. Я пройшла курс, щоб отримати сертифікат», – розповідає вона.
Зараз Сара чекає на ротацію. Вона ще не була на фронті в ролі бойового медика, але вже багато побачила, працюючи журналісткою в Харкові та області. Зараз вона ділиться своїми враженнями та досвідом у Вашингтоні та інших містах США під час своєї поїздки.
«Лінія фронту, нульовка – жахливе місце. Я була там, коли знищували машини швидкої допомоги. Російським терористам байдуже, чи вони атакують мирних жителів чи солдатів. Їм байдуже, чи хтось вже поранений і його намагаються евакуювали. Вони намагаються знищити усе на своєму шляху. І це одна з проблем, з якою ми намагаємося боротися та пояснити це світові: росія – це не армія. росія – це терористична група, група військових злочинців і головорізів, яку очолює бос мафії володимир путін. Вони не воюють чесно», – каже вона.
Під час свого перебування у Вашингтоні Ештон-Сірілло зустрілася з кількома конгресменами та сенаторами. Наразі в Конгресі обговорюють кілька законодавчих ініціатив, зокрема запит Білого дому на майже 38 мільярдів доларів на безпеку та іншу допомогу Україні на наступний рік. Вона зазначає, що має аргументи для тих законодавців, які ще сумніваються у необхідності схвалення цієї ініціативи, зокрема закликаючи до ретельніших перевірок використання американської військової допомоги.
«Як аналітик у минулому житті за професією, я кажу: “Подивіться на цифри, пане конгресмене, конгресвуман чи сенаторе”. Це найбільший прибуток від інвестицій у іноземну допомогу з часів Другої світової війни. Ви перемагаєте те, що вважалося супердержавою, завдяки крові, яку проливають українці, – лише за кілька мільярдів доларів грошей платників податків. І так, це звучить як багато, але знищення володимира путіна та знищення його терористичної держави означає, що гроші витрачені недаремно», – розпвоідає вона.
Вона також зазначає, що приїхала до Вашингтона, аби запросити тих членів уряду та Конгресу, які сумніваються у правильному використанні американської військової допомоги, відвідати Україну та особисто провести перевірки.
«Я навіть особисто привезу їх зі зброєю на передову, щоб вони побачили озброєння в дії, щоб вони могли повернутися до Сполучених Штатів і сказати, що гроші витрачені не дарма», – каже вона.
За словами Сари, Україна вже перемогла, показавши світу слабкість та неефективність Росії. Проте війна, що щодня забирає людські життя, продовжується. Під час своїх зустрічей у Вашингтоні вона намагається донести, що український спротив та його підтримка важливі не тільки для України, а й для всього світу.