Київські хіпі — про столичну комуну та тусовки 80-х

Rayan Riener
, 17:00, 30.07.2022

На читання тексту піде: 8 хвилин

Альтернативна історія країни. Розповідаємо, де збиралися київські хіпі у 80-х, як утворилася київська комуна, яке було автостопити СРСР і за що київську тусовку переслідувало КДБ.

0
Київські хіпі — про столичну комуну та тусовки 80-х Новини України - dniprotoday.com

Київські хіпі — про столичну комуну та тусовки 80-х

Альтернативна історія країни. Ті, що доклали руку до розвалу СРСР. Розповідаємо, де збиралися київські хіпі у 80-х, як утворилася київська комуна, яке було автостопити СРСР і за що київську тусовку переслідувало КДБ.

Анджей та йогоі сторія

Київські хіпі — про столичну комуну та тусовки 80-х

Анджей Поздін народився в Німеччині, виріс на Уралі, служив у підмосков'ї, а 1980 року переїхав до Києва і став хіпі. 1987 року у київській двокімнатній квартирі він заснував комуну. Анджей - вуличний музикант, засновник музичного гурту "Еротичний джаз" та мандрівник.

Шкільні роки

У школі я завжди носив волосся довше. На літніх канікулах ніколи не стригся, а кожне 1 вересня мене за традицією виганяли з уроків та відправляли до перукарні. У ті часи у всіх учнів мала бути однакова стрижка, я ж виголявся як міг і завжди відрізнявся від більшості.

Я мав творчий підхід до зовнішнього вигляду — я орієнтувався на західну моду, яку бачив по телебаченню та в журналах. Нам подавали Захід з негативної точки зору, для мене він був прикладом.

Нам подавали Захід з негативної точки зору, для мене ж він був прикладом.

Між іншим: DC екранізували старий культовий комікс "Каманді: останній хлопчик на Землі"

Моя мама мріяла стати актрисою та була дуже творчою людиною. Вона одягалася епатажно на той час, бо сама собі шила одяг. Ми з мамою вигадували різні моделі та створювали модні костюми — носили речі, які не було де купити.

Про Київ

Київські хіпі — про столичну комуну та тусовки 80-х

Перед армією, 1978 року, я приїхав Київ і закохався у місто з першого погляду. Мені сподобалася архітектура, люди, зелень. Я відразу зрозумів, що хочу сюди повернутись і залишитися жити. Але для цього треба було вступити до київського навчального закладу. Мене прийняли до київського будівельного технікуму на архітектурне відділення. Паралельно почав працювати на будівництві.

Пізніше я 5 років пропрацював у будівельній організації художником-оформлювачем, продовжуючи підробляти на будівництві. Ходив з хаєром, хипував, а відпустку брав, щоб кататися автостопом світом. Я заробляв хороші гроші на той час — 250-300 рублів при середній зарплаті в 100.

Про київську тусовку

Київські хіпі — про столичну комуну та тусовки 80-х

У технікумі була невелика тусовка неформалів, якою я вийшов на хіпанів. А далі за принципом "рибалка рибалки бачить здалеку" — небагато людей було з хаєрами, ми визначали своїх одразу. Так я познайомився з відомим київським хіпаном Вовою Обломістом, який, на жаль, помер у 2015 році.

Небагато людей було з хаєрами, ми визначали своїх одразу.

Тусовка київських хіпанів збиралася у кафе "Чайник" у готелі-ресторані "Столичний". Це між сучасною Європейською площею та Майданом, одразу за готелем "Дніпро". Нині на місці цієї будівлі нічого немає.

Наша київська тусовка була невелика – людина 15-20. Ми всі тусувалися у цій кав'ярні: хіпани, неформали та творчі люди. Висіли щодня, приходили з гітарами та алкоголем, грали та співали.

Висіли щодня, приходили з гітарами та алкоголем, грали та співали.

Часто збиралися вдома нині покійного Вови Обломіста — обговорювали музику, поїздки, тусовки, що відбувається в місті, які плануються підпільні заходи. Пам'ятаю, як до Києва приїхав Цой та дав підпільний концерт у невеликому приміщенні на 70 людей. Інформацію про концерт передавали лише своїм.

Ми часто грали музику на вулицях, особливо на Андріївському узвозі, а між грою відпочивали на БЖ перед Історичним музеєм. У 80-х я створив музичний гурт "Еротичний джаз", і на мою думку, ми стали одними з перших київських вуличних музикантів в епоху "перебудови".

Але за нами прийшли КДБ

 

Київські хіпі — про столичну комуну та тусовки 80-х

Якось у 1987 році київська міська влада вийшла на моїх друзів-хіпанів і запропонувала відкрити новий заклад для неформалів, на кшталт клубу за інтересами. Ми зібралися з представниками влади у кафешці на вулиці Леонтовича, довго розмовляли, пропонували, фантазували. Насправді ж, влада діяла на користь гебістів за класичною схемою — зібрати, очолити та знищити.

Влада діяла за класичною схемою — зібрати, очолити та знищити.

Зрештою розмова перетворилася на агресивну полеміку, радянська влада почала висловлювати якісь негативні речі про нас і назвала нас українськими націоналістами. У результаті ми всі розійшлися, але засвітилися. Далі нас усіх вирахували та почали за нами стежити. Усіх, хто був на цій зустрічі, по-різному репресували – когось вигнали з університету, когось звільнили з роботи. Гебісти зателефонували моєму начальству і пояснили, що я не маю права обіймати свою посаду, і мене також звільнили.

Комуна хіпі у Києві

Київські хіпі — про столичну комуну та тусовки 80-х

Тоді я втратив гуртожиток на Лісовій та прописку, тож треба було десь жити. Один мій знайомий йшов до армії, а його батьки переїжджали до іншої країни і хотіли здати свою квартиру в центрі Києва. То була двокімнатна квартира на вул. Костьольній біля Хрещатика, але треба було сплатити оренду на рік уперед.

Я непогано заробляв і якраз накопичив тисячу карбованців на нову музичну апаратуру. Довелося про неї забути та віддати гроші за квартиру. У цій квартирі я влаштував справжню комуну хипарів — здавав студентам у суборенду спальні місця, збирав постійні тусовки. У цій квартирі вписувалися хіпі з Європи та наші, львівські.

У цій квартирі вписувалися хіпі з Європи та наші, львівські.

У квартирі було так багато людей, що спали навіть на балконі. Якось ми святкували в нашій комуні чийсь день народження і до нас вдерлася міліція, нас усіх відвезли до відділення. Але вже до ранку відпустили, бо сидячи за ґратами, ми грали музику і співали. Просто набридли міліції.

Автостоп

Київські хіпі — про столичну комуну та тусовки 80-х

Коли мене звільнили з роботи, я зрозумів, що став вільною людиною. Поїхав автостопом до Коктебеля, там знайшлася компанія, і ми рвонули з Криму до Узбекистану. У Тбілісі я застопив машину за 15 хвилин — нас підібрали чуваки з Одеси, які їхали американською Oldsmobile Delta до Ташкента по марихуану.

Нас підібрали чуваки з Одеси, які їхали американською Oldsmobile Delta до Ташкента по марихуану.

Варто відзначити, що в сучасній україні легалізували спожиання канабісу

Ми проїхали 600 кілометрів і це була така екзотика, що було відчуття, що я в кіно. Зі стопом не було проблем, нас завжди підбирали. У суспільстві це було прийнято і вважалося дикістю, автостопом подорожували лише неформали і хіпани.

Роботи в мене вже не було, але була гітара, тому я міг заробити будь-де своєю вуличною музикою. Я їздив автостопом не тому, що в мене не було грошей, а тому, що мені подобалася ця романтика. У результаті я об'їздив автостопом Прибалтику, Крим та Середню Азію.

Київські хіпі — про столичну комуну та тусовки 80-х

Завдяки автостопу я дізнався, що існує хіпповська система вписок по всьому світу. Ти мусиш допомогти своєму ідейному другу зупинитися, а потім він впише тебе в себе, або навпаки. У кожному місті були певні місця, де збиралися хіпани та могли вписати. По суті це як сучасний CouchSurfing, тільки ще до розвитку всіх технологій.

Система хіпі

Київські хіпі — про столичну комуну та тусовки 80-х

Я ніколи не виступав проти системи, бо мені до неї не було справи. Я не морочився політикою, а просто жив, як вважав за потрібне. Мова про вияв індивідуальності. Я не був ні комсомольцем, ні членом КПРС, бо завжди був порушником підвалин. Мене не взяли до Комсомолу, тому що я сказав: "Зрозумійте, я не маю права бути комсомольцем - я не відповідаю вашим високим ідеалам"

Я не був ні комсомольцем, ні членом КПРС, бо завжди був порушником підвалин.

Я хотів займатися музикою та мистецтвом, самовиражатися та подорожувати. Львівський рух хіпі був масштабнішим, вони були дуже політичними. Ми ж у Києві про політику взагалі не говорили — слухали заборонену музику від The ​​Doors до Віктора Цоя, грали на вулицях та були собою.

Розпад СРСР і розквіт субкультур

Київські хіпі — про столичну комуну та тусовки 80-х

Коли розвалився совок, більшість наших хіпанів поїхали на Захід. Я ж у дев'яностих почав їздити до Європи як вуличний музикант, заробляв у Берліні 1000 доларів та повертався сюди їх витрачати, тож завжди жив непогано. З того часу, як 1987 року мене звільнили ґебісти, я ніде офіційно й не працював — у мене навіть немає трудової книжки.

З того часу, як мене звільнили гебісти, я ніде офіційно не працював.

З розпадом совка я отримав максимальну свободу, почав ще більше мандрувати, навіть злітав до Індії. Я продовжую заробляти музикою у Європі. Зі старими хіпанами, які залишились у Києві, ми зустрічаємося рідко, здебільшого на київських міських святах. Зустрінемось, звичайно вип'ємо, зіграємо на гітарі і знову розійдемося.

Про нове покоління

Київські хіпі — про столичну комуну та тусовки 80-х

Мені дуже подобається, що у сучасної молоді з'явилося багато різних течій. Прояв молодіжного его – це добре. Невдоволеними нашою молоддю можуть бути ті, хто самі ніколи не були в тусовках, а як були якимись совками, так і залишилися.

Невдоволеними нашою молоддю можуть бути лише ті, хто сам ніколи не був у тусовках.

Моєму синові 26 років, вже у 18 років він почав бити татуювання, у результаті забив усе тіло. Я просто просив його підходити до цього серйозно. Це був і є його прояв себе, що тут зробити?

До слова, раніше ми публікували топ-7 субкультур, які зараз актуальні в Україні

#Хіпі#Київ#Неформали

Новини Дніпра та України
Пишемо про все важливе
Кожен день щось нове. Будьте в центрі подій
Telegram - Останні новини
Дякуємо, що ви з нами. Слідкуйте за нами на Facebook, щоб отримувати від нас найцінніший контент.

Дата створення: 2022-07-30 17:00:51 · Читачі: 160

Hillary-shop UA