День української писемності та мови: історія, заборони й боротьба за українське слово

27 жовтня в Україні відзначають День української писемності та мови. Розповідаємо про історію свята, заборони українського слова та його значення під час війни.
27 жовтня в Україні відзначають День української писемності та мови. Це свято нагадує про багатовікову історію українського слова, боротьбу за право говорити рідною мовою та її значення для національної ідентичності. Сьогодні, під час повномасштабної війни росії проти України, українська мова залишається важливою складовою культури, державності та суспільного життя.
Коли з'явилося свято та чому його відзначають 27 жовтня
День української писемності та мови започаткували у 1997 році. Спочатку його відзначали 9 листопада — у день вшанування пам'яті Нестора-Літописця, якого пов'язують із розвитком давньої літописної традиції. У 2023 році дату свята перенесли на 27 жовтня після переходу Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський календар.
Нестор-Літописець відомий як один із представників давньої книжної культури. Його ім'я традиційно пов'язують із «Повістю временних літ» — одним із найважливіших джерел для вивчення історії Русі.
Як розвивалася українська писемність
Українська писемна традиція формувалася протягом століть. Після хрещення Русі у 988 році почали активніше розвиватися книжність, літописання та перекладання релігійних текстів. Важливими осередками освіти й культури стали монастирі.
Вагомий внесок у розвиток сучасної української літературної мови зробили Іван Котляревський і Тарас Шевченко. Видана 1798 року «Енеїда» Котляревського продемонструвала можливості української народнорозмовної мови в літературі, а творчість Шевченка утвердила її значення як мови літератури й національної культури.
У XIX столітті українською писали Пантелеймон Куліш, Іван Нечуй-Левицький, Марко Вовчок та інші автори. Їхня творчість сприяла розвитку літератури й збереженню культурної спадщини.
Як українську мову забороняли
У різні історичні періоди українська мова зазнавала утисків з боку російської імперської влади. У 1863 році Валуєвський циркуляр обмежив видання українською мовою релігійної та навчальної літератури.
У 1876 році Емський указ запровадив додаткові обмеження на друк українських книжок, ввезення видань з-за кордону та проведення українських театральних вистав.
У XX столітті радянська влада також проводила політику русифікації. У 1930-х роках репресій зазнали українські письменники, науковці та культурні діячі. Багатьох із них було заарештовано й убито. Це покоління митців відоме як «Розстріляне відродження».
Попри заборони та переслідування, українська мова збереглася завдяки письменникам, освітянам, культурним діячам і звичайним людям, які продовжували нею говорити та творити.
Українська мова під час повномасштабної війни
Після початку повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року для багатьох українців мова набула ще більшого значення. Люди почали частіше переходити на українську в побуті, читати україномовні книжки, слухати українську музику та підтримувати національний культурний продукт.
Водночас на тимчасово окупованих територіях російська влада обмежує можливості навчання українською мовою та нав'язує власні освітні стандарти. За таких обставин збереження українських книжок, традицій і культурної пам'яті стає частиною боротьби за національну ідентичність.
Українська мова звучить у військових зверненнях, волонтерських ініціативах, журналістських матеріалах і творах митців. Вона допомагає українцям розповідати власні історії та зберігати пам'ять про події, які переживає країна.
Всеукраїнський радіодиктант національної єдності
Однією з головних традицій свята є Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, започаткований у 2000 році. Щороку до нього долучаються школярі, студенти, освітяни, журналісти, військові та українці за кордоном.
У 2026 році текст радіодиктанту мав назву «Лист, який не закінчується». До акції долучилися й представники Нікопольської громади — місцевої влади, освітяни, медики, комунальники та активні мешканці міста.
Радіодиктант дає змогу перевірити грамотність, але його значення не обмежується кількістю помилок. Це також можливість відчути причетність до спільної культурної традиції.
Як підтримувати українську мову щодня
Розвиток мови залежить не лише від державної політики, а й від щоденних звичок людей. Кожен може долучитися до її збереження та популяризації.
Для цього варто читати українські книжки, дивитися фільми й слухати музику українською, підтримувати вітчизняних авторів, спілкуватися рідною мовою та передавати дітям любов до неї через родинні історії й традиції.
День української писемності та мови нагадує, що українське слово пройшло довгий шлях крізь заборони, цензуру та спроби витіснення з суспільного життя. Сьогодні воно залишається важливою частиною нашої культури, історії та ідентичності.
Берегти українську мову — означає не лише пам'ятати минуле, а й творити майбутнє, у якому наступні покоління зможуть вільно говорити, навчатися та творити українською.
Ваш донат дуже потрібен для авторів і функціонування сайту - https://www.nikopoltoday.com/donate (https://send.monobank.ua/jar/47W9Qm75Vz)









