Через війну в Україні домашні собаки набувають диких рис — висновки вчених
Науковці зафіксували дивні зміни у собак, які опинилися в зоні бойових дій: тварини швидко адаптуються й набувають рис диких видів.
Війна в Україні суттєво вплинула не лише на людей, а й на тварин. У зоні бойових дій науковці зафіксували разючі зміни у поведінці та зовнішності собак, які раніше були домашніми, але втратили контакт із власниками через евакуацію або активні бойові дії. Про це повідомляє The New York Times.
Дослідники вивчили поведінку та морфологію 763 собак із дев’яти регіонів України. До збору даних долучалися ветеринари й волонтери. За словами зоолога Львівського національного університету імені Івана Франка Ігоря Дикого, особливо складною була робота безпосередньо поблизу лінії фронту. У 2022 році він сам перебував у зоні бойових дій на Донеччині та Харківщині як доброволець.
Науковець розповів, що багато тварин були налякані війною та зазнали поранень. У селі Зарічне на Донеччині один песик залишився кульгавим через невиліковану травму, інший втратив око внаслідок вибуху. Волонтери й військові намагалися годувати собак і надавати їм допомогу, коли це було можливо.
Дослідження зосередилося на тваринах, які раніше жили поруч із людьми, але змушені були самостійно виживати. У таких собак на передовій зафіксували низку змін: видовжені морди замість коротких, гострі вуха замість висячих, зменшену масу тіла, прямішу форму хвоста та менше білого забарвлення.
Як зазначає зоологиня ЛНУ імені Івана Франка Марія Марців, собаки з так званим «диким» фенотипом мають вищі шанси на виживання у прифронтових умовах. Також на лінії фронту майже не трапляються старі та хворі тварини — вони часто об’єднуються в групи, що характерно для диких видів.
Науковиця Гданського університету Малгожата Вітек підкреслює: війна діє як потужний механізм природного відбору, сприяючи розвитку рис, які допомагають вижити в екстремальних умовах. При цьому дослідники наголошують, що йдеться не про прискорену еволюцію, а про відбір найбільш пристосованих тварин.
Попри здатність частини собак самостійно добувати їжу — полювати або харчуватися загиблими тваринами — більшість із них усе ще залишаються залежними від допомоги людей.
