«Без зобов’язань»: глибока історія під маскою романтичної комедії

19 червня у Будинку актора, що в Києві, відбулася вистава «Без зобов’язань». У легкій та ненав’язливій формі п’єса досліджує людські почуття, конфлікт бажань та зобов’язань та водночас підіймає глибокі екзистенційні питання.

Те, що на перший позір видається глядачеві романтичною комедією згодом перетворіюється на історію про пошук сенсів та прив’язаності. Попри жарти (здебільшого зовсім не злі) вистава порушує стрижневі питання людського буття.

Сюжет

Вранці в одному ліжку після бурхливої ночі прокидаються Джордж, невпевнений у собі бухгалтер та Доріс – жвава і впевнена у собі домогосподарка. Герої домовляються зустрічатися в цьому готелі у цей день щороку. З цього здавалося б кумедного, а може й життєвого випадку починається складна, багатошарова драма.

«Без зобов’язань»: вистава, яку треба слухати та чути

Попри те, що акторів усього двоє, на сцені незримо присутні й інші персонажі. Вони з’являються на лаштунках у діалогах Джорджа та Доріс. Глядач має змогу познайомитися із ними крізь призму бачення головних героїв та зробити певні висновки.

Символізм

Вистава «Без зобов’язань» сповнена глибоким символізмом. Він звучить у репліках Джорджа та Доріс, помітний у їхніх вбраннях. Він виринає з декорацій та музичного супроводу, і змушує замислитися про прив’язаності та сенси.

Враження

Актори майстерно передають не тільки емоції персонажів, але і їхні внутрішні конфлікти. Протистояння обов’язків та бажань звучить не тільки в діалогах. Воно – у міміці, жестах і навіть розвитку Джорджа та Доріс.

Окремо хотілося б зауважити чудову роботу зі світлом та звуком. Вони доповнюють композицію, передають атмосферу кожної зустрічі, підкреслюють основний конфлікт та проблематику. У той час як декорації, подібно до стосунків Доріс та Джорджа, залишаються незмінними, світло та музика міняються, демонструючи невпинну ходу часу на тлі незмінного – любові.

Висновки

«Без зобов’язань» – історія, яка виявляється не тим, чим здавалася на перший погляд. Вистава має позначку «18+», та справа, на нашу гадку, не в жартах про секс і не в голих чоловічих колінках. Насамперед ця позначка – данина конфлікту ероса і танатоса, музики та декорацій, часу, що невпинно змінює, і людської любові, яка, зрештою, залишається попри все, хоч час і не здолати.

«Без зобов’язань» – історія про зобов’язання людини перед кожним, кого зустрічаємо на шляху. Рекомендуємо її всім поціновувачам серйозних творів, які порушують питання людського буття, удаючи із себе щось просте.