Як законопроєкт 9103 захистить права ЛГБТІК+ людей
Ухвала законопроєкту 9103 вирішить проблеми майна та спадку одностатевих пар, а також права кожного з партнерів і доведе європейським партнерам, що Україна поділяє цінності цивілізованого світу.
Більше року минуло відтоді, як у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №9103 про інститут реєстрованих партнерств. Факти ICTV пояснили, чому він важливий та як саме він сприятиме захисту прав одностатевих пар, і що зміниться для ЛГБТКІ+ людей, якщо його ухвалять.
Адвокатка ЮФ GRACERS Анастасія Красюк розповіла основні положення проєкту закону:
Інститут реєстрових партнерств має на меті надання правової визначеності добровільному сімейному союзу повнолітніх осіб однієї чи різної статі, без офіційної реєстрації шлюбу. Якщо ставити конкретне питання – для кого він, то цей законопроєкт захищає права здебільшого одностатевих пар і військовослужбовців. Всі права та обов’язки, звичайно ж, розповсюджуються і на різностатеві пари, – пояснила Анастасія Красюк.
Адвокатка також звернула увагу на те, що реєстроване партнерство – це не шлюб. Зазначила вона також і те, що спільне проживання – це не реєстроване партнерство. 9103 насамперед вирішує проблеми майна та спадку, а також прав кожного із партнерів.
Чому 9103 потрібно розглядати вже зараз
Інна Совстун, одна з ініціаторок законопроєкту, народна депутатка України наголошує, що для ухвали документу потрібен час. Вона обіцяє робити все, щоб процес ішов швидше. Втім, його необхідно розглядати вже зараз.
Мета проста – дати однакові права людям, які кохають один одного, перебувають в одностатевих стосунках, так само реєструвати стосунки, які будуть офіційно визнаватися державою. Це продиктовано дуже очевидною істиною. Ми не обираємо, кого кохати, але ми маємо поважати кохання інших людей. Це банальна істина, але саме вона лежить в основі законопроєкту, – наголосила Інна Совсун.
Народна депутатка пояснила: цей законопроєкт, необхідний для ЛГБТКІ+військових та їхніх партнерів. 9103 стане символом для ЛГБТКІ+.
Перша група – це ЛГБТКІ+військові, тому що їм найбільше болить. На жаль, у нас є історії загибелі ЛГБТКІ+військових. Я спілкувалася з деякими їхніми партнерами. Людина плаче і каже, що її навіть не допускали до тіла, щоб опізнати. Історія загибелі військових завжди трагічна, а тут додається те, що він загинув за країну, яка його не визнавала тим, ким він був. Це болить подвійно. Але це не лише для військових, а й для всіх ЛГБТКІ+, навіть якщо вони не перебувають в одностатевих стосунках. Це символ того, що їх визнають рівними, – аргументувала вона.
Шлях країн Європи
Директорка громадської організації «Точка опори ЮА» Тетяна Касьян пояснила, що ухваленням законопроєкту про цивільні партнерства Україна покаже Європейському Союзу, що розділяє спільні цінності – розуміння верховенства права.
За її словами, варто поступово вибудовувати стратегію. Вона наголосила: ЄС оцінює на Україну та її дії у контексті прав ЛГБТКІ+.
Наша держава, однак, опустилася у рейтингу дружніх до ЛГБТКІ+ країн Європи на дві позиції від 2022 року. Наразі Україна посідає 41 місце з 49. Останнє місце, очікувано, обіймає росія.
