Як «бурштинова лихоманка» знищила заказник «Речиця» на Житомирщині

Гідрологічний заказник місцевого значення «Речиця» став мішенню для копачів бурштину ще у 2014 році. Як повідомляє у дописі на сторінці Київського еколого-культурного центру Володимир Бойко, бурштинова лихоманка і знищила екосистему заказника.

«Речицю» створили у 1984 році для охорони болота та підтримання гідрологічного режиму в Поясківському лісництві Білокоровичського лісгоспу під Олевском у Житомирській області. Загальна площа заказника становила 120 гектарів.

Історія трагедії

На жаль, у 2014 році, десяткитисяч людей, спокушені високими цінами на бурштин, ринулися до Олевського району, щоб збагатитися. Озброєні лопатами та помпами, вони розчищали ліс, розкопували ями та викачували воду з болота. Були дні, коли у заказнику могло зібратися 15 тисяч (!) копачів, які нищили все на своєму шляху. За деякими оцінками, лише за 2014 рік з Олевського району вивезли бурштин на суму 1 мільярд доларів.

Небезпечні умови праці призвели до загибелі та травмування людей. За 2014-2017 роки в заказнику загинуло або було покалічено близько 5 осіб. Трагедія, однак, спіткала не лише людей: заказник «Речиця» знищили практично повністю. Копачі зрубали дерева, висушили болото, забруднили ґрунт та знищили рельєф.

Бездіяльність влади

Тогочасні чиновники та поліціанти не змогли зупинити незаконний видобуток бурштину. Правоохоронні органи часто не зважали на цю діяльність, а 700 поліцейських, відправлених до заказника, не змогли впоратися з тисячами озброєних копачів.

Винні у руйнуванні заказника не понесли покарання. Владі вигідно було забути про цю трагедію, замість того, щоб притягти до відповідальності винних та вжити заходів щодо захисту лісів та заповідних територій.

Наслідки

Минуло вже майже 10 років, а заказник «Речиця» досі не відновився. Ґрунт залишається забрудненим, а екосистема зруйнована.

«Бурштинова лихоманка» не була належним чином задокументована. Немає якісних документальних фільмів, аналітичних матеріалів та книг про цю трагедію.

Що нам з цим робити?

Ми маємо пам’ятати про руйнування заказника «Речиця» та інших лісових ділянок в Україні. Цей досвід має стати уроком для нас, щоб подібні трагедії не повторилися в майбутньому.

Винні у руйнуванні заказника «Речиця» повинні бути покарані. Необхідно провести ретельне розслідування та притягти до відповідальності всіх, хто причетний до цієї трагедії.

А ще українській владі потрібно вживати значно жорсткіших заходів для захисту наших лісів та заповідних територій від незаконного видобутку корисних копалин та інших видів шкоди, наприклад такої, що її завдали «реконструкцією» Оболонського острова у столиці.