-Не я(Я)- | вірш Rayan Riener

 

-Не я/Я-

 

Я посміхаюсь, але мені хочется плакати.

Я радію квітці на вулиці, але на мене падає небо.

Я тримаю в долонях промінь сонця, але маю лиш краплю надії.

 

Люди моляться за мир але бог помер, у Маріуполі.

Відчуваючи смуток, поринаю до всесвіту мрій.

Адже війна - залишила мене без надій.

 

Завжди буде боляче; головне, щоб поруч був хтось, щоб розділити біль.

 

Але нікого немає, хто зважав би на твій/мій біль.

Без надії, є лиш майбутнє, щоб дати знову світло.

І не знати, коли темрява, знов прийде його відняти.

 

Щось маєш – не маєш нічого – маєш все.

Без сенсу, в руці сніжинку стискаєш, і я…

…на чиєму обличчі тане сніг, закриваючи лице.

 

Rayan Riener