Magical song. Вірш К. Вернер

Magical song. Вірш К. Вернер

0
Kateryna Verner

Натхнення

Світлина для ілюстрації.

На читання тексту піде: 3 хвилин

Говорити краще Про магію іншого штибу: Ножі, Сіль І Воду. Ось так приблизно: Будь обережним з чужими дивами.

Magical song (майже точний, з деякими художніми перебільшеннями, звіт про прогулянку лісопарком 01.06.24) 

Intro 

 

Ввечері ліс 

Став порожнім і напівпрзорим.

Річка набралася крови, 

А після – полисків. 

 

Тоді я ще блукав 

Мулистим берегом 

Під зеленою стелею. 

Робив світлини квітів. 

Слухав дроздів. 

 

Дивився. 

 

Бачив.

 

1. Ніж 

Бачив: 

Іржавий ніж, 

Вбитий у пень. 

Людські сліди з одного боку, 

Масивні відбитки лап – по той бік ножа. 

 

Хтось, напевно, стрибнув. 

 

Хотів би плигнути теж, 

Та негоже 

Зазіхати на чужу шкуру, 

Чужі відбитки лап на землі 

Та чужі ножі. 

 

Особливо на них.

 

2. Сіль 

 

Бачив: 

Три дивні жіночки 

Сипали сіль, 

Малювали дрібною білою крупою 

Концентричні кола. 

 

Кивнув їм. 

Не привітались. 

Зиркали у мій бік 

Щось собі шепотіли 

Як зазвичай шепочуть 

Крила птахів: 

Мартина, чаплі та вивільги. 

 

Усміхнувся. 

Помахав їм рукою. 

Пішов далі. 

 

Негоже занадто довго 

Відвертати увагу жінок, 

Які розсипають сіль.

 

3. Люстро 

 

Бачив: 

Коло грибів. 

У ньому – вода. 

Гладеньке свічадо 

Темної дощової вологи 

Обрамоване шляпками 

Жовтавих грибів. 

 

Зазирнув у нього. 

Не побачив нічого. 

Стенув плечима. 

 

Написав у піску для тих, хто прийде дивитись після: 

 

«Ніцше – лох». 

 

Пішов далі. 

 

Коли ти вдивляєшся у безодню, 

Безодня зазвичай 

Не зважає на тебе.

 

4. Спомин 

 

Бачив тебе. 

Звичайно, у спогадах. 

Та про це

Чесніше буде мовчати. 

 

Говорити краще 

Про магію іншого штибу: 

Ножі, Сіль І Воду. 

 

Ось так приблизно: 

Будь обережним з чужими дивами. 

Не чіпай ножі, 

Якщо вони не твої. 

 

Не займай жінок, які розсипають сіль. 

А в безодні нема 

Взагалі. Ніхуя. Цікавого.

 

5. Дім

 

Бачив, що сутеніє.

Говорив про дива

Дроздам, 

Квітам 

І річці, що набиралася темряви. 

 

Так, ніби вони 

Взагалі мене розуміли. 

 

А треба було йти додому. 

Втім, виникало враження 

Що дійшов,

Нікуди більше іти не треба.

Приєднуйтесь до Telegram

Дякуємо, що ви з нами. Слідкуйте за нами на Facebook, щоб отримувати від нас найцінніший контент.


Дата створення: 2024-06-07 18:18:30 · Читачі: 217

Обов'язково прочитайте