Почули, що їдуть на кілька днів. З моменту евакуації минуло 36 років

Почули, що їдуть на кілька днів. З моменту евакуації минуло 36 років

0
Tomasz Glen

Історія

На читання тексту піде: 5 хвилин

У ніч на 26 квітня 1986 року доля Прип’яті була вирішена. Невдовзі після катастрофи на сусідній атомній електростанції маленьке містечко повністю опустіло. Залишилися самотні будівлі та спогади ...

У ніч на 26 квітня 1986 року доля Прип’яті була вирішена. Невдовзі після катастрофи на сусідній атомній електростанції маленьке містечко повністю опустіло. Залишилися самотні будівлі та спогади колишніх мешканців колись безтурботного життя. 

Прип’ять заснована 4 лютого 1970 року на однойменній річці спочатку як населений пункт, а згодом як місто, так зване ядерне місто або атомград. Він мав стати домом для тисяч працівників сусідньої Чорнобильської атомної електростанції та їхніх сімей.

Перші житлові будинки були зведені в Прип’яті ще в 1972 році. Місто розрослося настільки швидко, що спочатку було марно шукати будь-які зручності, як-от асфальтовані дороги чи теплоелектростанцію. Початки міста були важкими, але його перші мешканці – переважно молоді, освічені спеціалісти та їхні родини – дивилися у майбутнє з оптимізмом. З міркувань безпеки Пипець відокремили від місця електростанції безпечною зоною, яку заборонено будувати. Все це для захисту мешканців від можливого впливу іонізуючого випромінювання.

 

Прип'ять. Сучасне місто мрії

Якою була Прип’ять? У спогадах людей, які там жили, він і донині залишився сучасним, радісним містом майбутнього. На старих фотографіях мешканців видно молодими, безтурботними, які гуляють з дітьми або пливуть на байдарках і вітрильниках.

Місто було відносно невелике, пішки можна було пройти приблизно за півгодини. Передбачалося, що це прибудова електростанції, яка в свою чергу була зіницю ока тодішньої влади в Москві. Після введення в експлуатацію реактора №4 планувалося будівництво ще двох. Це зробило б Чорнобильську електростанцію найбільшою у своєму роді у світі. Про унікальність Прип’яті свідчить той факт, що життя її мешканців було дещо іншим, ніж в інших радянських містах. Подбали про те, щоб їм нічого не бракувало, а продовольчі магазини були забезпечені краще, ніж у самому Києві.

До сьогодні ходять чутки про розкішні продукти, які можна було б придбати в місцевому універмагі Tęcza. Вони були, серед інших, Австрійська порцеляна та французькі парфуми. У місті були лікарня, школи, дитячі садки, дитячі майданчики, кінотеатр, салон краси, три басейни та яхт-клуб. Побудували навіть парк розваг. Також проектувальники подбали про те, щоб кожен житловий будинок був оточений зеленню. У 1986 році, коли Прип’ять була на розквіті, середній вік її мешканців становив лише 26 років, а третину становили діти.

Почули, що їдуть на кілька днів. З моменту евакуації минуло 36 років

 

Катастрофа на реакторі №4 вирішила долю міста

Трагічна доля Прип'яті була вирішена в ніч на 26 квітня 1986 р. Саме тоді сталася катастрофа на реакторі № 4 Чорнобильської атомної електростанції. Незнані мешканці спали. 27 квітня було прийнято рішення про негайну евакуацію міста. Близько 50 тис людей вивозили автобусами із зони відчуження. З собою мешканці взяли лише найнеобхідніше. Від представників армії вони почули, що їдуть лише на кілька днів. З моменту евакуації минуло 36 років. До сьогодні в Прип’ять ніхто не повернувся.

Рішення про евакуацію міста було прийнято лише вдень 26 квітня, коли доза опромінення в окремих районах міста перевищила кілька мЗв/год. Близько 21:00 до Чорнобильського району привезли 1350 автобусів і вантажівок, які були засекречені за 12 кілометрів від Прип’яті. О 22-й МОЗ СРСР вирішило, що необхідна екстрена евакуація міста. Однак призначені для евакуації машини, які простояли годину, на той момент вже встигли досить серйозно опромінити. Тому час, який можна було витратити на вивезення мешканців, витрачався на дезактивацію. Зрештою, рятувальна операція розпочалася наступного дня близько 14:00, після чого міська влада офіційно підтвердила вчорашні чутки про вибух на електростанції та, щоб заспокоїти ситуацію, вирішила передати спеціальне повідомлення про евакуацію такого змісту:

До уваги жителів міста Прип'ять! У міськраді інформують, що через аварію, яка сталася на Чорнобильській АЕС, рівень радіації поблизу міста значно зріс. Комуністична партія, її представники та збройні сили вживають усіх заходів для протидії загрозі, що виникає. Тим не менш, щоб зберегти здоров’я та безпеку жителів на якомога вищому рівні, особливо дітей, вона була змушена прийняти рішення про тимчасову евакуацію мешканців усіх найближчих до Києва міст. Тому з 14 по 27 квітня кожен житловий будинок у Прип’яті матиме у своєму розпорядженні автобус під наглядом поліції та представників міської влади. Рекомендується взяти з собою документи, що посвідчують особу, деякі особисті речі, а також їжу. Директори комунальних і промислових підприємств вирішили створити список працівників, які будуть змушені залишатися в Прип’яті, щоб контролювати належний режим роботи цих підприємств. Під час евакуації всі квартири охоронятимуть поліцейські. Товариші, коли тимчасово виходите з дому, обов’язково вимикайте світло, всі електроприлади, воду, залишайте зачиненими вікна. Будь ласка, зберігайте спокій і будьте організовано залучені до цього короткострокового процесу евакуації.

 

Місто-привид

Сьогодні Прип’ять – місто-привид. Деякі навіть називають його музеєм під відкритим небом минулої епохи. З роками занедбане місто перетворилося на руїну. Після евакуації Прип’ять регулярно грабували грабіжники. Що не забрала природа, то взяли люди. Сьогодні ви можете побачити це на сумних фотографіях покинутих будівель, розбитих вікон і навстіж відкритих дверей.

Де-не-де, у покинутих квартирах, ще залишаються речі колишніх орендарів, уламки старих меблів, приватні дрібнички. Рідні загиблих внаслідок Чорнобильської катастрофи роками не мали можливості відвідати місто чи залишити в ньому сувеніри. Одна з них – Віра Топтунова, єдиний син якої в ніч на 26 квітня працював оператором у блоці №4. Жінка лише двічі відвідала його квартиру. Перший раз вона допомогла йому переїхати, і тільки через 20 років після його смерті.

 

Чорнобиль під російською окупацією

Веле боявся поновлення загрози радіації цього року через напад Росії на Україну.

Військовослужбовці вже покинули територію електростанції, і, незважаючи на дії на місці та пожежі на загальній території об’єкта, радіація не перевищила безпечного рівня. Представники ДП «Чорнобильська атомна електростанція» повідомили: «Все технологічне обладнання Чорнобильської атомної електростанції справне. Крім того, всі системи радіаційного контролю та моніторингу працюють у штатному режимі».

Приєднуйтесь до Telegram

Дякуємо, що ви з нами. Слідкуйте за нами на Facebook, щоб отримувати від нас найцінніший контент.


Дата створення: 2022-05-01 23:15:49 · Читачі: 1889

Обов'язково прочитайте