Найбільша морська катастрофа XX століття відбулася в Атлантичному океані, на шляху з британського порту Саутгемптон до Нью-Йорка.
У ніч із 14 на 15 квітня 1912 року, рівно 110 років тому, найбільший на той час лайнер «Титанік» пішов на дно, розламавшись навпіл від зіткнення з величезним айсбергом. З нагоди цього трагічного ювілею ми зібрали 15 маловідомих фактів про один із найнещасливіших кораблів в історії.
Всупереч поширеній думці, «Титанік» вже не є найбільшим пасажирським судном в історії. Він був таким на момент побудови 1912 року, маючи довжину 269,1 метра. Сьогодні найбільшими пасажирськими лайнерами вважаються Harmony of the Seas і Symphony of the Seas з довжиною 362 і 361 метр відповідно, спущені на воду в 2016 і 2018 роках.
«Титанік» здійснив один-єдиний рейс, вирушивши через Атлантичний океан із Великобританії до США із зупинками в Ірландії та Франції. Плавання гігантського лайнера тривало близько чотирьох з половиною доби. 12 квітня 1912 року він відбув з Великобританії, а за лічені хвилини до півночі 15 квітня зіткнувся з айсбергом, який і спричинив його затоплення.
Будівництво «Титаніка» тривало близько трьох років у доку, зведеному спеціально для конструювання кораблів цієї серії. Дев'ять десятих довжини «Титаніка» мали подвійне дно, що у поєднанні з поділом трюмів на окремі відсіки мало вберегти корабель від затоплення у разі пошкодження. Його взагалі називали непотоплюваним. Крім «Титаніка», було побудовано два майже такі самі кораблі, які незначно поступалися йому розмірами, — «Олімпік» і «Британник»: перший прослужив до 1935 року, другий потоплений німецьким підводним човном у 1916 році.
У перший та останній рейс на «Титаніку» вирушило 2225 осіб, з них 1317 пасажирів та 908 членів екіпажу. З них загинули 1496, решта 712 було підібрано пароплавом «Карпатія», капітан якого поспішив на допомогу, отримавши сигнал лиха. На момент отримання сигналу лиха кораблі поділяло 93 кілометри. На те, щоб дістатися місця краху на повній швидкості, у «Карпатії» пішло три години.
До послуг пасажирів першого класу на «Титаніку» були спортзал, турецька лазня, басейн з підігрівом, перукарня та купа інших зручностей. При цьому на 700 пасажирів третього класу припадало лише дві маленькі ванні кімнати.
Квиток першого класу на «Титанік» коштував величезні гроші, у перерахунку на сучасні ціни — близько 100 тисяч доларів, тож на верхніх палубах подорожували лише мільйонери.
Відомо, що незадовго до катастрофи капітан «Титаніка» отримав сім (сім, Карл!) попереджень про айсберги. Незважаючи на це, лайнер продовжив йти на повній швидкості у непроглядній темряві. Існує теорія, що роботодавці поставили перед капітаном завдання перетнути Атлантику за рекордно короткий термін. Після загибелі «Титаніка» було створено міжнародну систему відстеження потенційно небезпечних айсбергів, яка успішно функціонує, і відтоді таких катастрофічних зіткнень із плавучими льодами не було.
На величезний лайнер припадало лише 20 рятувальних шлюпок, чого було достатньо для розміщення лише половини пасажирів та членів екіпажу, які були присутні на борту в момент катастрофи. Згідно з первісним проектом, на «Титанік» передбачалося встановити 48 шлюпок, чого вистачило б для всіх. Проте компанія-судновласник вирішила заощадити на них, стверджуючи, що потопити гігантське судно неможливо.
Пасажири, які останніми залишили корабель, що тонув, стверджували, що він йшов на дно під музику. Корабельний оркестр продовжував грати – останньою мелодією став церковний гімн «Ближче, Господи, до Тебе».
Головою компанії "Уайт Стар Лайн", яка побудувала "Титанік", був Джозеф Ісмей, і він у момент катастрофи перебував на борту. На відміну від більшості чоловіків, він урятувався на доладній шлюпці. Пізніше його звинуватили в тому, що він рятував себе, коли на кораблі залишалися жінки та діти, а британська преса назвала його «найбільшим боягузом в історії». Він прожив ще п'ятнадцять років, до 1937 року, ведучи життя пустельника і не з'являючись на людях.
Пекар із «Титаніка» Чарльз Джуфін вижив, хоча йому не дісталося місця у шлюпці. Коли лайнер розламався надвоє і пішов на дно, Чарльз опинився в крижаній воді, в якій провів дві з лишком години, але дивним чином не замерз на смерть, і його підібрала «Карпатія». Джуфін був добряче п'яний - перед тим як опинитися у воді, він випив пляшку віскі, розраховуючи на те, що міцний напій його зігріє.
Остання пасажирка «Титаніка», англійка Дін Міллвіна, померла у 2009 році у віці 97 років. Але на момент катастрофи їй було лише два з половиною місяці, тож вона зі зрозумілих причин нічого про неї не пам'ятала.
Виявити уламки «Титаніка» вдалося лише 1985 року. Вони спочивають на глибині 3750 метрів, дістатися до них без спеціальних батискафів неможливо, але зі дна вдалося підняти тисячі предметів. Російські глибоководні апарати «Мир» у 1991 та 1995 роках занурювалися до судна та зняли відео, яке увійшло до знаменитого фільму Джеймса Кемерона.
У 2012 році останки «Титаніка» було оголошено об'єктом культурної спадщини ЮНЕСКО. Згідно зі спеціальним протоколом, створені людиною предмети можуть отримати цей статус лише після того, як їм виповниться сто років.
Фільм «Титанік» Джеймса Кемерона, який вийшов 1997 року, мав феноменальний успіх і зібрав у світовому прокаті 2,2 мільярда доларів. Леонардо Ді Капріо і Кейт Уінслет визнають, що ролі в блокбастері стали найбільш значущими в їхній кар'єрі. Побити рекорд «Титаніка» за касовими доходами вдалося хіту кіновселеного Marvel «Месники: Фінал» (2,8 мільярда доларів) та фантастичній картині «Аватар» (2,85 мільярда доларів), також знятій Кемероном.
Дякуємо, що ви з нами. Слідкуйте за нами на Facebook, щоб отримувати від нас найцінніший контент.