Заповідний і прикордонний статус земель в Україні: чи можна поєднати?
Державний кордон України не просто смуга розмежування. Залежно від місцевості це може бути русло річки, непрохідне болото чи хащі глибоко в лісі.
Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроект 7475. Його мета – посилення охорони державного кордону України шляхом розширення прикордонної смуги до 2 кілометрів. Законопроєктом визначається процедура вилучення відповідних земель з лісового і природно-заповідного фонду та передача їх Державній прикордонній службі. Захист кордонів України є одним з головних завдань національної безпеки нашої держави. Але чи ухвалення даного законопроекту дійсно цьому сприятиме?
Державний кордон України не просто смуга розмежування. Залежно від місцевості це може бути русло річки, непрохідне болото чи хащі глибоко в лісі. Чи не всі прикордонні території з країнами-агресорками на півночі України створюють непереборну перешкоду для просування військової техніки. Збереження територій у природному заболоченому стані є найкращим запобіжником широкомасштабного повторного вторгнення в майбутньому. У лютому-березні 2022 року десятки танків ворога не змогли подолати затоплену долину річки Ірпінь. Тобто чим краще зберігатимуться ці ландшафти в природному стані, тим краще виконуватимуть функцію захисту України.
Наразі в Україні готується до повторного першого читання законопроект 7475, покликаний посилити охорону державного кордону, але передусім присвячений процедурі вилучення земель з природно-заповідного та лісового фонду.
Норми законопроекту можуть призвести до втрати дісів і об’єктів ПЗФ і поставлять під загрозу збереження національного надбання України: за проектом закону, повноваження Міндовкілля та місцевих органів влади щодо зміни меж та скасування статусу об’єктів ПЗФ для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків тощо у межах прикордонної смуги передаються до Держприкордонслужби.. Зміни призведуть до того, що держава протягом багатьох років витрачатиме величезні кошти на розроблення проектів землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок, ліквідації статусу природно-заповідного фонду тощо. Відповідні фінансово-економічні розрахунки до Законопроекту не надані. До того ж, ухвалення законопроекту може призвести до втрати міжнародного іміджу нашої держави, оскільки багато об’єктів ПЗФ у межах прикордонної лінії входять до складу природоохоронних територій міжнародного значення, що охороняються Рамсарською конвенцією, території Смарагдової мережі, що охороняються Бернською конвенцією, біосферні резервати програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера». На міжнародному рівні це розцінюватиметься порушенням зобов'язань України перед ЄС, ЮНЕСКО та Радою Європи.
Питання будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд і т.д. у межах ПЗФ та лісів можна врегулювати, запровадивши право земельного сервітуту на окремі ділянки. Відповідні пропозиції були подані Міндовкілля та екологічним комітетом Верховної Ради. Так, у пропонованій редакції не доведеться ліквідовувати об’єкти природно-заповідного фонду чи змінювати межі їх території, наражаючи Україну на міжнародний скандал та послаблюючи євроінтеграційну спроможність держави. Більше того, це дозволить будувати фортифікаційні споруди прямо зараз, не витрачаючи роки та мільйони гривень на розробку документації.
Українська природоохоронна група створена як команда фахівців, що працюють над питаннями практичної охорони природи. За останні 6 років щонайменше половина всіх новостворених заповідних площ в Україні мали серед авторів наукових обґрунтувань експертів Групи або були активно підтримані її членами. За участю експертів Української природоохоронної групи було врятовано 19 500 га лісів, 33 380 га степів та 98 550 га водно-болотних угідь.
Більше за темою: https://cutt.ly/hVGA2vb
Контакти:
Тетяна Шаміна, прес-секретарка Української природоохоронної групи:
Дякуємо, що ви з нами. Слідкуйте за нами на Facebook, щоб отримувати від нас найцінніший контент.