Історія працівника КП «Дніпроводоканал», який був у лавах ЗСУ
Історія Івана Снопенко – це яскравий приклад мужності, відданості та незламності українського народу.
Іван Снопенко, колишній водій КП "Дніпроводоканал", повернувся з фронту з героїзмом у серці та шрамами на тілі. Після важких поранень, отриманих під час виконання бойового завдання, він не зміг продовжити службу в Збройних силах України. Про це повідомляється в прес-центрі Дніпровської міської ради.
Проте, незважаючи на складні випробування, Іван не залишився осторонь і продовжує служити своїй країні, цього разу – захищаючи майно підприємства, яке стало його другим домом.
Більше десяти років Іван присвятив роботі водієм у "Дніпроводоканалі", оперативно реагуючи на аварії та забезпечуючи безперебійну роботу комунальних служб міста. Коли розпочалася повномасштабна війна,чоловіка мобілізували. На фронті Іван зазнав важких поранень, вогнепальні осколкові поранення м'яких тканин скроневої ділянки зліва, правого плеча та лівої кисті.
Після тривалого лікування та реабілітації, Іван повернувся на підприємство, проте вже на нову посаду – сторожа служби організації охорони та безпеки. Разом з двома вірними чотирилапими друзями – Мартином та Рексом – він забезпечує безпеку території "Дніпроводоканалу".
"Мені вже зробили п'ять операцій, ще чекаю на три. За станом здоров'я я не міг повернутись назад на свою посаду, але і тут все влаштовує. Працюю одну добу, далі маю три вихідні. Тут зі мною охороняють територію ще дві собаки – Мартин та Рекс. А вдома теж є песик. Обожнюю чотирилапих", – ділиться Іван своїми враженнями.
У пана Івана є дружина, 33-річна донька та маленька онука Діана. Незважаючи на зусилля медиків, стан здоров’я захисника поки залишається складним. Наразі він потребує вартісної операції в Європі.