Історія 27-річного Ігоря з Дніпра: реабілітація, мрії та сила духу

Історія 27-річного Ігоря з Дніпра — це приклад сили, витримки та бажання жити. Після важкого поранення на фронті, численних операцій та ампутації, він не зламався, а щодня крок за кроком повертає собі повноцінне життя. Про це повідомлено в прес-центрі Дніпровської міської ради.

До повномасштабної війни Ігор працював у сфері послуг. У 2024 році його мобілізували до лав Збройних сил України, і він потрапив на Куп’янський напрямок, де служив стрільцем і помічником гранатометника. 18 березня під час бойового завдання він зазнав тяжких поранень: уламки посікли спину, руку та ногу. Один з побратимів загинув, інший лишився неушкодженим, а Ігор зумів самотужки накласти турнікет та дочекатися евакуації.

Після госпіталізації у Харкові та Львові, численних операцій та реампутації, Ігор попросився на реабілітацію до Дніпра. Тут він почав вчитися ходити на протезі. Завдяки підтримці фізичних терапевтів, щоденним тренуванням і власній мотивації, йому вдалося досягти перших успіхів. Асистент фізичного терапевта Любомир відзначив прогрес Ігоря:

«Уже першого дня на протезі він спустився зі мною за кавою. А за місяць, я впевнений, він буде пересуватись самостійно».

Окрім фізичного відновлення, Ігор займається з ерготерапевтом, щоб повернути рухомість пальцям на пораненій руці. Робота триває щодня, і хоча чутливість ще не повернулася, рухи вже відновлюються. Ігор не втрачає оптимізму та вірить: «Час допоможе».

Незважаючи на всі труднощі, Ігор будує великі плани на майбутнє. Він мріє про весілля зі своєю дівчиною, яка підтримує його на кожному етапі відновлення. Також хоче повернутись до роботи та здійснити ще одну мрію — купити спортивний мотоцикл.

«Сподіваюсь, моя історія допоможе комусь повірити у власні сили і зрозуміти, що ампутація — це не вирок», — каже Ігор.

Його приклад доводить: жодна втрата не сильніша за людську гідність, волю до життя та любов, яка надихає не здаватися.