Будівництво фортифікацій на Дніпровщині: труднощі, затримки та нестача ресурсів

Будівництво фортифікацій на Дніпровщині активізувалося лише два місяці тому, і робота досі триває. Це спричиняє значні труднощі у підрядників. Україна прагне завершити створення кількох ліній оборони, здатних зупинити швидкий наступ російських військ, однак, за словами українських чиновників та командирів, ці зусилля ускладнюються через затримки, відсутність координації та дефіцит робочої сили. Про це пише видання «Новини України – НСН» з посиланням на Financial Times.

Як повідомляє Financial Times, російські війська швидко досягли значних успіхів у Донецькій області, а фронт у деяких місцях наблизився до 15 км від Дніпровщини. Якщо росіяни перетнуть цю лінію, це стане першим проривом у новий український регіон з 2022 року, завдавши серйозного удару по зусиллях Києва.

Вартість будівництва фортифікацій на Дніпровщині за період з листопада 2023 до листопада 2024 року склала 7,3 млн доларів, однак, за словами двох посадовців у будівельній галузі, ці кошти не забезпечили очікуваних результатів, і роботи активізувалися лише два місяці тому. Репортер Financial Times, який нещодавно відвідав райони Дніпровщини, що межують з Донецькою областю, відзначив наявність кількох укріплених позицій та протитанкових ровів, але також побачив багато незавершених чи занедбаних споруд.

Як повідомила FT особа, відповідальна за будівництво укріплень у Донецькій області, більшість оборонних ліній тут було завершено до кінця жовтня, а в Дніпровській області ще є ділянки, де друга лінія оборони будуються, а третю навіть не розпочали.

За словами військового аналітика Роб Лі, російські війська мають значну перевагу в швидкості та якості будівництва фортифікацій. Після захоплення Вугледара росія змогла швидко просунутися, оскільки Україна не мала значних укріплень позаду своїх передових позицій, що змусило її війська відступити. Однією з основних проблем є також брак робочої сили.

Проблему посилює брак робочої сили

Один із військових, чия будівельна компанія займалася будівництвом укріплень для армії до того, як його і його підлеглих мобілізували, сказав, що оборонні рубежі не є пріоритетними:

За час війни його підрозділ 32 рази передислокувався, і щоразу йому доводилося будувати власні оборонні позиції і збирати гроші на ці цілі. Тим часом, другі і треті лінії часто будувалися без узгодження з військами, або в неправильному місці, або занадто далеко від першої лінії, – сказав військовий

Також, за його словами, проблема в екологічних законах, оскільки кількість дерев, які можна було вирубувати, обмежена.

росіяни рубають наші дерева направо і наліво, а ми не можемо використовувати їх для будівництва окопів!? Ми бачили укріплення, які росіяни побудували на нашій землі. Якби ми зробили те ж саме, ситуації з Покровськом не було б, – сказав він

Станіслав Бунятов, командир штурмового батальйону, каже, що укріплення важливі ще й для того, щоб забезпечити запасні позиції для виснаженої піхоти.

Бойовий потенціал піхотинця буде зведений до нуля, якщо йому доведеться витрачати сили на будівництво позицій протягом дня, особливо взимку, – сказав він

За його словами, в ідеалі фортифікацією мав би займатися український варіант інженерного корпусу армії США разом із централізованим інспекційним військовим органом, який міг би об’їжджати лінії фронту для планування і контролю робіт.

Але в інженерних частинах України так мало людей, що відповідальність лежить на місцевій владі, яка використовує піхотні бригади як підрядників, а невелика кількість інженерів стежить за роботами на першій лінії оборони. Крім того, багатьох військових інженерів перекинули на передову, оскільки офіційно вони класифікуються як “тилові підрозділи”.

Якби військових інженерів “не відправляли на штурмові операції, а дали можливість фахово виконувати свою роботу, рити окопи, готувати рубежі, щоб ми могли захищатися, тоді б усе працювало”, – каже Бунятов