Анастасія Шевченко (Стасік): історія мисткині на фронті

Творча дівчина Настя Стасік була відома певному колу людей як актриса та співачка. Мала багато фанів за часів роботи театрі центру сучасного мистецтва "Дах". Працювала в екзотичних барах бартендеркою. Під час робити у клубі з травесті-кабаре  вона єдина у колективі не називала клієнтів "підорами".

Це був пік кар'єри на сцені та у сфері ресторанного бізнесу. Все змінилося 2013 року. 20 річна  дівчина  друзями пішла на Майдан. Після нічного побиття людей довелося там поселитися і боротися за свободу.

Після Революції гідності почалася російсько-українська війна. Настя опинилася на фронті як санітарка стрілецької роти. Побратими кепкували з дівчини і говорили всілякі дурниці на кшталт "Буде обстріл, ти побіжиш в окоп,спіткнешся, вивихнеш ногу, командир побіжить тебе рятувати і його застрелять. Це був період звикання, який морально знищував як особистіть. Згодом до неї звикли і ставляться з великою повагою, оскільки побачили моральні і професійні якості сестри по зброї.

У період між ротаціями Анастасія була інструкторкою з надання медичної допомоги під час бойових дій у ГО "Захист патріотів". Повномасштабна війна змусила остаточно  повернутися на фронт. У день визволення Херсону дівчина виклала зворушливий пост на фоні дороговказу міста  з радістю і сумом одночасно:

Я йшла сюди сім місяців і чотири дні.

 

В моєму серці — всі ті, хто не дійшов.

Сотні обіймів, поцілунків, сліз, слів, стрічок, цукерок, дитячих малюнків зараз хвилями розливаються по нескореному Херсону, наче ліки на ранy. І рана пече".